18.12.2010 17:56
2126 views
Rating 4 | 3 users
 © Тетяна Чорновіл

НОВОРІЧНЕ ДИВО

Не треба Вадькові казок розказувати! Адже він уже великий і давно знає, що ніякого Діда Мороза нема насправді. Нарядять якогось дядька, вкинуть у мішок подарунки, які батьки для своїх любих діток купили, та ще й на папірці напишуть, куди йти і що казати, щоб бува «чарівний» дідуган не заблудився чи не переплутав, що кому вручати. Правда, Мороз до Вадька сам своєю персоною не приходив ніколи, а просто лишав подарунки під ялинкою. Зрозумів Вадько, що ті подарунки несправжні, саме того року, коли наткнувся на заздалегідь схований новенький велосипед у шафі. Бо безсовісний Дід Мороз поклав його під ялинку нібито від себе. 

І Карлсон, що живе на даху, також не існує! А Малюк якщо й є, то того товстуна з вентилятором на спині просто вигадав від нудьги. Поки цуцика не було. Мультяшний той Малюк щасливіший за Вадька набагато, бо йому на день народження собаку таки подарували. А тут просиш-просиш кота… 

- Через мій труп! – завжди викрикує мама, - Награєшся, а мені за ним тоді прибирати. 

- Ще й бліх та лишаїв усяких можемо від нього набратися, - сумнівається тато. 

Через такі їхні балачки у Вадька кота нема і ніколи не буде. А сьогодні під новорічною ялинкою знайшов нового гарненького скейта і вийшов з ним у двір гуляти. 

У дворі – майже нікого. Мабуть сплять після того, як Новий рік зустріли. І дворового товариша Ромки також нема. Давно казав, що на свята поїде до бабусі в село. Вадько зняв кольорового чохла і обережно став на скейт. Відштовхнувся. Проїхався по асфальту раз, удруге. Туди й назад. Зарився коліщатками в сніг. Сів на лавку – може хоч хтось вийде у двір, бо як самому гуляти. Довго спостерігав, як ворона довбає на снігу величезну кістку. Нудьга та й годі… 

Раптом з-за рогу вигулькнув Дід Мороз. Був він без мішка і якийсь… ну зовсім-презовсім несправжній. Худий, невеличкий у червоному з чужого плеча кожусі і з брудною ватяною бородою, що з’їхала набакир.  

- З Новим Роком! – гукнув щосили до Вадька. 

- А де ж ваші подарунки? – насмішкувато запитав Вадько, оглядаючи чарівного діда з ніг до голови. 

- Роздав! – охоче пояснив Мороз, - Адже й ти отримав від мене скейта, чи не так? 

- Та що ви таке верзете?!! – ніби прорвало Вадька, - Вас насправді не існує! Скейта цього купив тато давно (я перевіряв). А тоді підкинув під ялинку нібито від вас!!! Як вам не соромно дітей дурити? Якби ви справді були чарівником, то знали б напевно, чого я хочу найбільше у світі!!! Ніякого дива немає… 

Дід Мороз раптом зупинився і перестав посміхатися. 

- Мене не існує?.. – здивовано перепитав він, торкаючи себе за фальшиву бороду, - Хіба? Та як же я начарую тобі диво, коли ти сам у нього не віриш? Тут я безсилий. 

Наряжений Морозом ще трохи постояв біля лавки і пішов собі геть. А Вадько сидів і думав над його словами. Якийсь шурхіт позаду лавки заставив озирнутися: 

- Ти чий?!! – запитав хлопчик. 

На снігу переминався з ноги на ногу великий рудий кіт, дуже худий та замурзаний! 

- Справжнє диво! Дідусю Морозе! – вигукнув Вадько, але незнайомця ніде не було видно. 

- Подарунок? Від Діда Мороза? – недовірливо перепитала мама, коли Вадько зайшов до квартири з рудим котярою, - Ці Діди Морози останнім часом стали багато на себе брати… 

Стало тихо, тільки шурхотіла газета, яку напружено перечитував тато. Рудий також принишк у Вадька на руках. 

- Ну й чарівник, - відкинув газету тато, - підсовує кота, а причандалля для нього хай дядя купляє!!! 

Тато надягнув куртку і зазбирався до зоомагазину. 

- Та не забудь шампунь від бліх, та щось їсти купи цьому пройдисвітові! Він же голодний, як собака! – вигукувала услід мама. 

Кіт якось відчув, що його не виженуть. Він зліз з хлопчикових рук і влігся прямо під ялинкою. 

- Назву тебе Дивом, пригорнув Вадько свого несподіваного улюбленця і уткнувся носом у рудий пухнастий бік. 

Котяче хутро пахло хвоєю та новорічними чарами. 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.12.2012 01:12  Каранда Галина => © 

клас!!!!!!!!!! 

Публікації автора Тетяна Чорновіл

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 6 | Знайдено: 31
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ПРОЗА. КАЗКИ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;