20.10.2015 13:49

лише 18+

198

4 | 4

 © Оксамит

Дощить

з рубрики / циклу «Палітра мрій»

Відчуження наперекір любові. Вона розуміла, що їй пора, але всіляко відтягувала годину відходу. Боротьба душі і розуму. Розум переміг. Пішла. (Ельчин Сафарлі "Якби ти знав")

Дощить.., і хочеться пробігти повз Осінь... Яким яскравим був світ, в якому життя складалось з красивих дрібниць, на які було не шкода ні часу, ні сил. Дрібниці в єдине ціле, оживляючи в пам`яті емоції, відчуття і колір. Дощить... Терпкий аромат галасливої вулиці з несамовитою жагою вбирає і поєднується з сірими, срібно-холодними краплями. Налетівший вітер виграє томну мелодію опадаючого листя. Лірична істерія. Життєве перепуття. Якого кольору Осінь? Що їй до душі? Експеременти? Колірні рішення? Замислуватий декор, фактура, незвичайність... Дощить.., сірі срібно-холодні змивають шовкову легкість закутують у важкий гобелен. Максимально чіткі лінії. Простота і довершенність образу. Ніякого контрасту. Дощить... Хочеться пробігти повз Осінь, відкрити душу відчуттям і дозволити собі бути справжньою...

- Осінь.., рідна, як завжди права, 

Останнім листом опадає мрія.

В написанім читав Ти - Я твоя.

В побаченім стирала Я надії...