La vie
з рубрики / циклу «Палітра мрій»
Коктейльне плаття з повітряної тканини, схоже на втрачений час... Швидкі рухи-легкі дотики пташиних крил. Справжні сльози. Водевільне інженю. Легкість жанру. Нерозривний зв`язок-біль від розлуки і образа. Ні краплі класичності все в сучасність. Віртуозне вміння передати зміну настрою без підтексту, ховаючи переживання, опановуючи себе. Я не хочу грати речі, які мало говорять про розум і мовчать про душу. Хвилі небуття все таки безсилі над словом. Вихор шовкових, парчевих, муарових клаптів, прозорість повітряного простору. М`які і вільні манери-античні мотиви-реальне перетворення в справжнє...
Галерея спокус. Непідвладний час. Безладні милі розмови. Принизливі пошуки. Артистичне життя у вигаданій ролі...Щоб Тебе зрозуміти треба було пізнати північ...
Багатство фарб. Зовнішня грубість при великій душевній тонкості. Голос-низький, грудний і сміх.., сповнений тієї щирості, яка не залишає байдужим. Вишуканий стиль. Римовані освідчення. Не куповані сльози. Безмірно дороге відчуття-не запитувати, а безмежно вірити.
Вони стояли серед усього світу вдвох. І на весь світ калатали і гуділи одні їхні серця...
Тихе незрозуміле щастя самозречення, виблискувало краплями холодної ранкової роси.., Коктейльне плаття з повітряної тканини.., час коли розум має більше влади і розмовляє незрівнянно твердішим голосом аніж тоді...
