17.11.2015 14:35
only 18+
133 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оксамит

La vie

La vie Мрія повинна бути без страху, а любов без кордонів (невідомий автор)

Коктейльне плаття з повітряної тканини, схоже на втрачений час... Швидкі рухи-легкі дотики пташиних крил. Справжні сльози. Водевільне інженю. Легкість жанру. Нерозривний зв`язок-біль від розлуки і образа. Ні краплі класичності все в сучасність. Віртуозне вміння передати зміну настрою без підтексту, ховаючи переживання, опановуючи себе. Я не хочу грати речі, які мало говорять про розум і мовчать про душу. Хвилі небуття все таки безсилі над словом. Вихор шовкових, парчевих, муарових клаптів, прозорість повітряного простору. М`які і вільні манери-античні мотиви-реальне перетворення в справжнє...

Галерея спокус. Непідвладний час. Безладні милі розмови. Принизливі пошуки. Артистичне життя у вигаданій ролі...Щоб Тебе зрозуміти треба було пізнати північ...

Багатство фарб. Зовнішня грубість при великій душевній тонкості. Голос-низький, грудний і сміх.., сповнений тієї щирості, яка не залишає байдужим. Вишуканий стиль. Римовані освідчення. Не куповані сльози. Безмірно дороге відчуття-не запитувати, а безмежно вірити.

Вони стояли серед усього світу вдвох. І на весь світ калатали і гуділи одні їхні серця...

Тихе незрозуміле щастя самозречення, виблискувало краплями холодної ранкової роси.., Коктейльне плаття з повітряної тканини.., час коли розум має більше влади і розмовляє незрівнянно твердішим голосом аніж тоді...

Публікації: Оксамит

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.11.2015 20:56  Ольга Шнуренко => © 

У першому абзаці відчувається особлива легкість, завдяки шовковим словам, не дивлячись на реальні сльози і біль ...

Стало цікаво, чому саме порівняння Його з Північним полюсом – такий же холодний, крижаний, важко доступний? Самозречення вилискувало краплями холодної ранкової роси – сумний фінал… Се ля ві…

 18.11.2015 10:03  Тетяна Белімова => © 

Мені сподобалося)) як і все Ваше!
Завдяки Вам тепер знаю нове французьке слово. Життя... Воно таке...  

 18.11.2015 08:51  © ... => Панін Олександр Миколайович 

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! не висловлю 

 18.11.2015 08:50  © ... => Лариса Пугачук 

Рада Вас вітати пані Ларисо)))))))) Дякую Вам за відгуки, гарного Вам дня і посмішок)))))))))) 

 18.11.2015 08:49  © ... => Олена Вишневська 

Дякую Оленко) 

 18.11.2015 00:01  Панін Олександр Мико... => © 

Ангельське кришталеве відголосся, немов голосіння, прихований жаль, адже янголи не можуть кохати як люди - пристрасно і небесно водночас...

Густішали білі хмари, заздрість богів, заздрість херувимів - якщо вона народжується, то згасає кохання.

Янголи не люди, тому бездонна їх туга-безодня, вони роняють діамантові сльози, та густішає невблаганна сила небесної заздрості.


 Демонічне дихання, сили пекла здатні зрозуміти почуття людей. Вони всотують відголосся кохання, їм болить любовне щастя, та вони воліють спостерігати ще й ще..

Густішають, чорніють пекельні хмари,  вони протистоять білим заздрісним хмарам божевільних янголів.

Хистка рівновага.

Поки вона триває - двоє кохають...

 17.11.2015 15:07  Олена Вишневська => © 

Надзвичайно проникливо! Легко, як та сукня з повітряної тканини...!