21.01.2011 20:48
for all
614 views
    
rating 4 | 1 usr.
 © Валентин

Вперше на сцені

Серце б`ється у шаленому темпі. Здається, ніби воно намагається вирватись з грудей. Вени напружуються, щоб витримати цей драйв, що розноситься з кров`ю. Легені намагаються розірвати сплетені в кістяк ребра. Тіло проймає легке тремтіння і наповнюється незвичною енергією, яку не знаєш куди подіти. Починаєш повторювати текст, переминатись з ноги на ногу, навіть підстрибувати (добре, що за кулісами є кому заспокоїти). Боїшся вперше вийти на сцену, боїшся і чекаєш цього. «ну коли вже, коли?». Та коли настає час виходити – ти забуваєш що потрібно дихати, серце завмирає разом із часом… і ти робиш перший крок… крок на таку жадану сцену. І час пролітає наче шалений вітер, проносячи тебе через весь виступ, який, здавалось, тривав не більше хвилини і заспокоюєшся лише коли ти, взявшись за руки з товаришами, стоїш у поклоні. І ти відчуваєш незабутній екстаз і розумієш, що це було круто, дійсно круто.



Кривий Ріг, 2010

Публікації: Валентин

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись