Веди мене,поезіє,в світи — Патріотичний вірш
© Олійник Володимир ІвановичКраїно, моя музо, земле рідна! Чому так пре мене, скажи мені? Так хочеться з тобою жити плідно, Не хочеться купатись у багні.
Країно, моя музо, земле рідна! Чому так пре мене, скажи мені? Так хочеться з тобою жити плідно, Не хочеться купатись у багні.
Моя дитяча мрія Здійснити мрію тата Поїхати у штати І мільйонером стати Моя дитяча мрія Здійснити мрію мами Кохати до нестями Ділитися піснями
Мріють усі. Шкільний твір на тему: Моя мрія.
І Врубель спав, як стало темно, і книга на столі товста; і підійшов навшпиньки демон і в мозок нахилив вуста.
Шкільний твір на тему: Моя мрія. Розповідь про мрію стати кінорежисером та отримати Оскар.
Смолою й свіжістю лапник під боком пах, сідло під головою – шкірою та потом.
Шкільний твір на тему: Благородна мрія. Розкриваємо вислів «Мріяти не шкідливо, шкідливо не мріяти» та шляхетність думок.
У мене є мрія, Мрія, настільки ж прекрасна, наскільки екстремальна. Я знаю, вона не настільки божевільна, як може здатися, Тому я ніколи не збираюся ...
Наче Ной, понад моря хвилі Голубів я метну вперед І в пустельнім зими засиллі В білу даль їх почнеться злет.
У мене є сусіди, сусіди не прості, У них є дві квартири на третім поверсі. В одній квартирі зараз вони собі живуть, А в другу не заходять, для доньки бережуть.
У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродли...
У холодному небі золотий човен із хмари на хмару, на хмару із хмари — і на місці...
Осінній блюз у листя мерехтінні Спливає ніжно в вечорові тіні На струнах золотавого дощу. Сум’яття в ньому більше чи плачу?
З досвіткових видінь Сонця сонного тінь Сном омріяну мить В різнотрав’ї скимить.
Вся людська мудрість полягає у двох словах: чекати і сподіватися! Олександр Дюма
І все ж таки осінь... І крутяться листя приречено. У трубах зіржавілих сумно сурмить саксофон...
Я заблукала у своїх думках. на тихих вулицях старого міста...
Стерплими пальцями з острахом мацаю небо. Небо на дотик як камінь, халепа...
Кожному потрібен хтось, хто міг би завжди бути поруч. І ось я його створила...
Наша зустріч остання була так давно, Так давно, що і не пам`ятаю. Як завжди десь пірнали акули на дно, Кораблі десь на хвилях хитало...
А цікаво, чи є в нас русалки? В середмісті, над річкою Харків...
Десь у небі зоря горіла... Десь у небі тріпочуть крила...
Як ніч манлива сутінки останні Сипне за хмари зоряного сну, Час заварити каву на світанні, До смаку вливши тишу запашну...
Що за диво-полонина, Зачарована країна?!
А дівчинка шукала просто неба У зорях, що світили їй з небес! Маленьке щастя - більшого не треба - Коштовніше, ніж тисячі чудес!
Сказка о том, что при желании всегда можно найти то, что когда-то сам от себя спрятал - свою самую большую драгоценность - Свою Любовь.
Мистическая история о встрече, которая неожиданно всё меняет в жизни, раскрыв дверь в прошлое.
Хотілось, щоб пісня мала український текст
Верхом на голубом дельфине Нагая и смеясь, Она однажды мне явилась, И брызгами воды укрылась, Резвясь.
Дощі, вітри, опале листя Зірок падіння й тихий крок, і біля шляху тихе місце притулок для моїх думок...