19.12.2015 21:13
З дозволу батьків18+
198 views
Rating 5 | 2 users
 © Віктор Насипаний

НЕПРАВИЛЬНО

Чому в нас все неправильно? Чогось не так живем. Хтось каже, - життя таке. У всьому є свої плюси і мінуси. Може й так. Не все мусить бути добре. Буває світла сторона, буває темна. Отак і в житті. Там не так і тут не так. Що робиться. Не життя, а качелі. То вгору, то вниз. Скаче, як теща до зятя. Дітей більше, гріхів більше, боргів ще більш, а грошей - менше. Все вниз. А що вгору? А вгору навіть ліфт не хоче їхати, просто так. Всі говорять – балакають. Обіцяють. Нічого не росте. Навіть довіра. Он кіт сусідський ковбасі не довіряє. Не їсть. М’яса хоче. Бо він не дурний. Усе падає: і зарплатня, і штани. Ростуть тільки ціни та інфляція. Кажуть, винна суспільна ситуація і доляр. Качка би його копнула. Зміни ніби є, інвестиції ідуть. А в бюджеті – «діри»? Значить, неправильно ідуть інвестиції або не в ті кишені. У мене в кишенях теж діри. Отже, так задумано. А для чого? Щоби не було видно, як із однієї кишені в іншу гроші перекладають. Але щось мусить рости, підніматися. От чиясь мудра голова придумала, щоби підняти рівень життя, - треба підняти ціни на комуналку, спиртне і тютюн. А в результаті – ростуть палаци і статки інших. «Піднімаються» олігархи. Той на 500 мільйонів, інший – на пару мільярдів. Але ж по людях то не видно. Не по всіх. Он глянь на можновладців. Пика росте, пузо росте, - значить і добробут у нього росте. Певно, я не про те. У нас теж щось повинно рости. Наприклад, зарплатня в депутатів і міністрів у три рази. Тарифи ростуть. Скоро в когось ще один горб виросте, як у верблюда. Так то, може, ще й не так погано. Бо є в житті і біла смуга, і чорна смуга теж часом. Мені про це якраз один даішник казав. Питаю, чого у вас на паличках то біла смуга, то чорна? А він мені каже: то як в житті. То в шоферів є гроші, то нема. То трапиться зарозумний за кермом, то дурень дурнем, або таке нагле, вперте, що хоч самому втікай. Такі часи, що в кишені треба щось мати. Куди не підеш, не рипнешся – по довідку, до дохтора, до вчителя, - всі просять. Ті, хто мають, то тримають в сейфах і офшорах. А хто не мають, то тримають в кишенях дулі. Так, як мій сусід. І нічого. Каже, помагає. Як імунітет. Від проблем, ідіотів, злих людців і поганого настрою. А багачам якраз імунітету не вистачає. Слабенька, розумієш, імунна система. Он синок навіть помітив. Каже, мажоритарні округи, це що тільки для мажорів? Бо тільки й вони там вибори виграють. Дав гроші, гречку і гумаки. І маєш імунітет депутатський. І спиш спокійно, і крадеш далі. Де не глянь, куди не плюнь, - всі хабаря просять. Якби садили хоч би через одного, як бараболю надовго. Ато нині хапнуть показово, а завтра вже вийде, під заставу. То тобі не бацька Лукашенко. Той би посадив по саму бульбу. Всі беруть. У жеку, в садочку. Завідуюча прямо в очі каже: руку треба помастити. То кум почесав лоба, «врубав дурня» і приніс їй шмат сала. То, каже, вам на руку. Помастити. Та пані, як після окропу з кабінету вискочила. І взяли дитину до садочку без блату. Але все одно не те. Живем не так. Неправильно. Бюджет росте, аж тріщить по швах. Кажуть, є надія на позитивні зміни. Точнісінько, як у рекламі по телевізору. Все буде добре. Все ліпше і ліпше. Пам’ятаю, так і дохтор казав сусідці із другого поверху бабі Гані. Вже є ліпше, є позитивна динаміка. То є добре. А на ранок – бабці нема. Пішла спати. Ото тобі й позитивні зміни. Так воно є. Таки неправильно. По телевізору кричать: дайте нам кредит довіри. Іще чого! Мене життя навчило, що кредитам не треба вірити. Он банки понавидавали кредитів, а тепер «лопаються». Політики кричать: ще трохи і ми будем жити ліпше. А я думаю: ви то так, а ми коли? Кажуть, треба ефективних менеджерів та ще й із елітних вузів. Щоби навчили керувати. Економіку піднімати. А колись що. Простий вуйко із села. Був головою колгоспу. То керував так, що був ліпшим на район і навіть на область. А тепер що навчать. Не як добре керувати, а як ліпше вкрасти. Приїжджає такий топ - менеджер у село, рекламує добрива і техніку. То не знає, як до тої корови підійти. Зліва чи справа. Довго дивиться на одну, другу, третю. А потім каже: оця здорова, красива. Певно, молочної породи? А йому кажуть: та ні. Це якраз наш бик Федя. От що значить не спеціаліст. А ще менеджер. Не знаєш, не впевнений, не лізь. Он мій сусід Петя. Автомеханік – супер. І ніби руки звідти, де треба, ростуть. І голова на місці. А поїхав на пару днів у село, хильнув трохи і взявся вчити, як жити, дядька у селі. Той оре город конем. А цей помагати хоче. До плуга. Що я коня не бачив, не справлюсь? У мене он «тачки» по сто коней під капотом. І роблю. Що там одна кінська сила. І що ти думаєш. Підійшов не з того боку чи не ту шлейку потягнув. І бах, в груди копитом. І що ти скажеш? Не фахівець, а керувати хоче. Тому й дивуємось, що у нас вічно щось не так. Щось неправильно. У мене знайомий жив по гороскопу. Читав прогнози, на тиждень, на місяць. Прораховував, радив. Усе по знаках зодіака. А в нього шеф - Овен. І справді баран бараном. Хлопака тягнув роботу, як віл, за весь відділ. І в результаті що. Шеф пішов на підвищення, а його звільнили. От тобі й гороскоп. Що тут правильного? У мене теж таке. Був рік Коня, то пив, як кінь майже цілий рік. Був рік Гадюки, - то не повіриш, постійно одні гади попадалися. А тепер он рік виборів і що думаєш, - виберуть тих, кого треба, чи як завжди? Знову будемо у дурнях. Неправильно все. Неправильно. 

 

 2015



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Алергія / Гумореска | Віктор Насипаний». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Як у воду дививсь / Гумореска | Віктор Насипаний».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Віктор Насипаний

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо