Про Попелюшок або коли черевички були затісні…
Ліля спроквола підводить голову з хлорово-білої лікарняної подушки, але вона одразу ж безсило падає і перед очима вже звично пролітають зірочки памороків. Тяжкі набряклі вії напливають на вицвілі, по-старечі глибоко запалі очі, дбайливо накриваючи відсторонено-розсереджений погляд.
…Маленькою вона була таким потішно-пампушкуватим дівчатком і так нагадувала янголятко! Мамуся і татусь не могли натішитися своєю принцесою і дбайливо вкладали у дитячу долоньку смачнючі ласощі. Особливо Лілюня любила шоколадні цукерки, що їх приносила бабуня. Смішні хвостики, схожі на білоччині вушка-китички, щічки з ямочками…ну як її можна таку не любити!?
Перший шкільний новорічний вечір «принцесочка» була у костюмі незграбного ведмедика. Попелюшкою вона обов’язково буде. Наступного року. Та він чомусь не наставав, той наступний рік. А «ведмежатко» росло, мріючи стати Попелюшкою у кришталевих черевичках, ба, навіть плакало ночами, втішаючись заспокійливим шоколадам. Потім вона спить, вона Попелюшка, вона на балу, вона…вона така товста!
На випускному тендітну, струнку, таку попелюшкувату Лілю старанно приховували 97 таких зайвих кілограмів, а доброзичливці любовно величали її «нашою коровою». Не було ні балу, ні розкішної сукні, ні принца, не було її – найкращої у світі Попелюшки із найчарівнішої казки з найщасливішим кінцем. Були набряклі слонячі ноги, розпач і омиті гіркими сльозами заспокійливо-солодкі шоколадні цукерки…
Вже місяць Ліля не встає з ліжка. Їй лише 26, а лікарняна палата вже стала останнім і єдиним її притулком. Хімічно-пігулкова дрімота скорочує час. Тому Ліля живе хвилин 15 на добу. І кожнісінька секунда забиває по цвяху у її хвору голову. Решту часу вона спить, вона Попелюшка, вона на балу, вона… Вона анорексичка. Добровільна хвороба звела у могилу маму. Лілю вона теж повільно дожирає. Те, чого від неї не лишилося було більшим і живішим, ніж те, що тепер є нею. Нею є 34 аномальні кілограми, обвисла шкіра і трубки у венах, якими у мертве давно тіло кап-капають вітаміни, підтримуючи нікому вже непотрібне життя Попелюшки із чужої казки з найжиттєвішим кінцем.