КОЛИ ВОНА ПІШЛА...
з рубрики / циклу «РОМАНТИКА»
Коли вона пішла огорнута зимою,
Чомусь душа моя наповнилась весною.
Коли вона пішла залишивши лиш вітер
Та він мені приніс солодкий запах квітів.
Коли вона пішла спустивши легко вії,
То захопили враз мене шалені мрії.
Коли вона пішла не кажучи ні слова,
Серед моїх думок про неї лиш розмова.
Та все по колу йде, і знаю, що вернешся
Ти, та котра пішла - частинка мого серця.
