Після постскриптуму
з рубрики / циклу «Палітра мрій»
Нас впіймали. Здається, за чверть на годиннику – пізно.
Вигорають до попелу доторки, посмішки… дати.
Свищуть протяги, в тіло вриваються з криком наскрізно.
Відступати не гоже. Ми маємо /мусимо/ здатись. О. Зелена)
Вигорають до попелу доторки, посмішки… дати.
Свищуть протяги, в тіло вриваються з криком наскрізно.
Відступати не гоже. Ми маємо /мусимо/ здатись. О. Зелена)
Мій досвід завжди буде гірким, бо я відкрилася тобі більше, ніж будь-кому іншому; а твій, буде завжди спогадами про жінку, яка змусила тебе відчути те, що ти вважав неможливим...
Біле.., чомусь всі вважають, що холодне... Біле-воно завжди легше. Біле-чисте й невинне... В білому-завжди сняться хороші сни... Біле, як денне світло...
Спокійна гладінь, білосніжного цвіту
Палітра живих кольорів,
У білому чистому
Ніжність розквітла
Веселкою створений день...
По-справжньому з любов`ю знайдена дрібничка, навіть копійчана, виглядала б більш доречно і говорила про те, що людина тебе чекала... Вони разом проводжали втрачене. Кожен своє...
в думках, 13.05.2016
