24.09.2015 06:40
лише 18+
541
    
  19 | 19  
 © Тетяна Белімова

Після війни

Після війни
перегорнула останню сторінку "Аеропорту" С.Лойка...

А після війни білим цвітом розквітнуть сади

і зійде на села тремка та розріджена тиша.

Солдатів воскреслих оплачуть у полі хрести.

Живим буде важче вернути до світу живіших.


І буде, як перше, дружину голубити муж, 

що вижив всім градам на зло, хоч з одною ногою:

навколо середнього пальця вів долю – довкруж…

таки повернувся (не зовсім вцілілим) із бою.


А ті, хто назавжди лягли в перехрестях доріг

і навіть в «двохсотих» не вернуть ніколи додому, –

уже відстраждали за всіх безстроково живих, 

яким буде важче тягнути у смерть свою втому…


А після війни знову буде життя і сади

усі розцвітуть, відбудують зруйновані хати, 

медалі загиблим, подяки полеглим дадуть, 

щоб нам, а не їм… аби врешті «за щось» поминати.



Київ, 22-23 вересня 2015 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2017 23:47  Надія Крайнюк => © 

{#}Звичайно, пані Тетяно. Думаю, що цей вірш, можна, навіть треба, прочитати. А з видавцем Вам точно пощастило. 

 24.03.2017 08:44  © ... => Надія Крайнюк 

Ви знаєте, пані Надіє, якось ніколи не замислювалася над цим. Могла б це організувати без проблем, бо в нас один видавець)))) Але не знаю, чи варто? Вірш вторинний, написаний після прочитання роману)))) Я ніколи не була в АТО, не була в ДАК. Думаю, автор має надихатися першоджерелами)))))))
Хоча на презентації можна прочитати))) Чого й ні?

 23.03.2017 19:08  Надія Крайнюк => © 

Якби Сергій Лойко прочитав цього вірша, переконана, він взяв би його епіграфом до свого роману "Аеропорт". Сильно, правдиво. Відчувається, що написаний під враженням прочитаного роману. Я його читала, плакала, переживала разом з героями їхню біду. Вважаю, що цю книжку повинні прочитати всі, хто підтримує наших бійців в АТО. Дякую, пані Тетяно за вірш. Успіхів та наснаги Вам у творчості!

 22.02.2017 09:25  © ... => Душа 

Щиро дякую! Цей твір теж написався за 10 хвилин у телефон, поки їхала в метро... Також побачила АТО-вця і нахлинули сторінки "Аеропорту"...

 22.02.2017 09:24  © ... => Ольга Моцебекер 

Дякую, Олечко! Пропустила Твій комент, а в ньому стільки важливих слів! Я думаю, що всім-всім варто прочитати "Аеропорт" Лойка. Тим, хто підтримує наших хлопців в АТО, і тим, хто, як завжди, проти. І дуже знаково, як на мене, що написав цю книжку росіянин... Певна моральна росіян відповідальність за війну в Україні прочитується між рядків цього твору. А ще Лойко прямо проговорює те, що важливо знати про російсько-українську війну: Україна втратила в ДАК-у найкращих своїх синів, цвіт нації, а Росія - мізерний непотріб і шлак. Ось так.
Ще раз дякую за коментар!

 21.02.2017 15:31  Душа => © 

Яка гармонійна у Вас поезія, пані Тетяно!!!

Будуть іще благодатні часи,

Будуть квіти у садах цілуватися

Скине епоха туман від сльози,,

Стануть Святії з небес посміхатися.

З повагою!!!

 05.10.2015 12:48  Ольга Моцебекер => © 

В непростий час живемо. Сильно, Таню. Особливо ці рядки "А ті, хто назавжди лягли в перехрестях доріг і навіть в «двохсотих» не вернуть ніколи додому, –уже відстраждали за всіх безстроково живих, яким буде важче тягнути у смерть свою втому…". Вірш емоційно не з легких, але влучний та життєвий. Стільки поколінь ще буде переживати відлуння цих років. Добре, що знаходяться слова передати відчуття і настрій часу.

 26.09.2015 08:01  © ... => Тадм 

Дякую, Тетянко)) Так, треба читати. Згодна.

 25.09.2015 16:58  Тадм => © 

відчутно, Тань. Треба буде читати....

 25.09.2015 13:59  Панін Олександр Мико... => © 

Навзаєм.

 25.09.2015 10:34  Деркач Олександр => © 

зворушливо...вчора, слава Богу живий і цілий, повернувся з війни ще один мій сусід...

 25.09.2015 08:22  © ... => Уляна Яресько 

Дякую, Уляно. Прочитайте обов`язково. Вона вириває серце з грудей. Мабуть, людям уразливим, літнього віку ліпше не читати.

 25.09.2015 08:21  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, Свєт. Ти раніше багато про це писала. І той твій вірш, який взяли до Антології "Небесної сотні", теж мене уразив до глибини душі. Мабуть, зараз мій час писати про це. 

 25.09.2015 08:20  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Зворушена твоєю оцінкою))

 25.09.2015 08:20  © ... => Максимів Галина 

ще раз дякую за розуміння!

 25.09.2015 08:20  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, Олександре Миколайовичу! Дякую, що підказуєте і навчаєте))

 25.09.2015 08:19  © ... => Лариса Пугачук 

Дякую, пані Ларисо. Щиро дякую!

 24.09.2015 16:10  Уляна Яресько => © 

Мурашки... Зрозуміла, що книгу таки варто почитати, якщо вона породжує такі вірші.

 24.09.2015 14:58  Світлана Рачинська => © 

Промовисто. Сильно і страшно, що це торкається сьогодні кожного з нас. Глибинна поезія, відчута і пролита як світло у вічі зсірілі від страшного мороку війни.
Нема слів...

 24.09.2015 14:54  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Наче народне замовляння...
Тремкий, небайдужий вірш.

 24.09.2015 14:38  Максимів Галина => © 

слова прийшли з Неба...

 24.09.2015 12:54  Панін Олександр Мико... => © 

Справжній патріотичний вірш, сповнений зболеною гордістю.

 24.09.2015 08:56  © ... => Максимів Галина 

Дякую, пані Галинко))
Мені здається, що моя ця поезія - суцільний сумбур. Так я зараз почуваюся.
Їхала у метро і дочитувала "Аеропорт". Плакала, бо хепі-енду там не може бути, ясна річ. На мене всі дивилися у зрозуміло якому контексті. А потім написався цей вірш - буквально за 2 хвилини.
Я не знаю, звідки прийшли ці слова.

 24.09.2015 08:53  Максимів Галина => © 

Ваша поезія, Тетяно Валеріївно, це голос реальності й правди...

 24.09.2015 08:14  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленочко, я також під враженням від книги і від того, що дійсно це все відбулося з нами, у наш час, у нашій країні. Останнім реченням "Аеропорту" є речення про мир. Будемо всі молитися за його наближення!

 24.09.2015 08:00  Олена Вишневська => © 

так, люба, але то все буде після... а коли вже настане той час? під враженням, Танюш! Чудово!