У кожного свої горизонти
з рубрики / циклу «Коли розцвітає бузок»
Ніжний зоряний серпанок поволі розчиняється у прозорості рожевого мережива світанку. Перші промені сонця позолочують вершечки дерев, дахи будинків. Пробиваються крізь блакитну фіранку у моїй кімнаті, малюючи на стіні візерунки сьогоднішнього дня. Ще мить- і гармонійна симфонія Всесвіту забринить у блакитному просторі неба. Симфонія нового дня. Нової сторінки життя.
Я обережно ступаю на сріблясті краплинки роси, що під сонячними променями виграють кольорами веселки. Відчуваю, як дихає земля під споришевим килимом. Моє серце вловлює такти і ноти прозорої мелодії і я співаю разом з небом Симфонію Сонцю…
Кожен бачить по- своєму світанки, по- своєму зустрічає їх, в кожного- своя символіка життя. Свої мрії, думки, переконання. У кожного- свій горизонт, і тільки від кожного з нас залежить чи зійде сонце над ним.
У кожного свій Всесвіт: просторий, світлий, наповнений сонцем і радістю, чи вузький, похмурий, безрдісний… Ми творимо його самі. Чистотою своєї душі.
