Запах волі
Терпкість дикого меду, п`янка духмяність польових волошок, свіжість незайманої землі та йодисте свавілля бурхливого моря... Це – запах волі.
Концентрований розчин незалежності, очищена від егоїзму впевненість, охолоджений кригою самотності спокій, настояний на великій всепоглинаючій любові до прабатьків – Бога і Природи... Ця суміш небезпечна, вона вирує, кипить і вибухає в кожному, хто має за братів вогонь та вітер, а сестрами називає землю й воду... Ця вибухова суміш і є запах волі.
Він тонкий, майже невловимий, але сильний і відчайдушний, так, сильний і відчайдушний, нездоланний і неприборканий, як первісна стихія, де підсмажений блискавками вітер поливає цю неіснуючу землю першоствореною водою…. Це - запах волі.
Він торкається обличчя і пронизує твою сутність до самої глибини. Ти відчуваєш його реальність, його переконливу присутність, що огортає і бентежить тебе... Це – запах волі.
Мінливість часу руйнує забуте і створює незнане... А запах волі залишається незмінним. Простий і водночас вибагливий, він лунає в середині кожної істоти. Він оживлює, надає речам барвистої неповторності і розбурхує духовний поклик в небо...
Це – запах волі, постійний і завжди існуючий, неосяжний і незборимий... Запах вічності...