06.10.2016 10:21
for all
589 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © Роман-Мтт

Продавець Війни

Продавець Війни містично-реальне Я дам вам тільки цей клубок, а до якої міри ви його розмотаєте або розплутаєте – вирішувати вам. І розумійте буквально: це буде процес того, як ви вживаєте Війну.

– Так ти кажеш, що продаєш війну?

– Так. Я продаю війну. Можу вам запропонувати масу варіантів: від локальних конфліктів з вуличними заворушеннями, які нічим не завершуються, до серйозних міжсистемних протистоянь із загибеллю мільйонів їхніх мешканців.

– Я не розумію, чому ти думаєш, що наш сектор зацікавить такий, м-м-м-м-м, специфічний товар?

– Я не пропоную вам використовувати війну прямо зараз. Візьміть на зберігання – вона багато місця не займає. До того ж ви не можете точно знати, коли саме вона вам знадобиться.

– Мені все-таки дивно. У нас все добре, ми захищені, я не бачу необхідності купувати......війну.

– Даремно, ваші сусіди у мене трохи купили. Деяким я навіть робив знижки: вони брали від п`яти варіантів конфліктів...

– Правда?.. Все одно – не бачу сенсу: наші військові стратеги тримають руку на пульсі, у нас є свої плани, як з оборони, по так щодо превентивних дій, як і у наших сусідів, звісно. Навіщо вони це зробили? І вони, я так гадаю, теж в курсі, що ти продав їх сусідам кілька воєн?

– Так, я чесний зі своїми клієнтами. Просто продаж воєн – це мій бізнес, а мої клієнти – це запорука мого успішного бізнесу. Я нікого не обманюю, все чесно: ви мені гроші – я вам війну. Війну відразу, або війну потім, в залежності від ваших пріоритетів. Просто коли вам знадобиться війна раптово, а мене поруч не буде, то ви пошкодуєте, що не запаслися війною. Війна – це складний товар, що схильний до постійних видозмін і вимагає певного вміння поводження з ним. Якщо хочете знати, то за будь-якою війною потрібен догляд: знайти привід, підтримати сторони конфлікту, багато різних складнощів з мирним населенням...

 

Він не встиг договорити, намісник різко перервав його:

 

– Як це підтримати різні сторони?! То ти будеш за наші гроші підтримувати нашого ж супротивника?!

– Так! Вам же потрібна якісна війна, а не якась там містечкова заварушка?

– Ти повністю збиваєш мене з пантелику! Та ти, та ти, – почав задихатися від обурення намісник, – так ти – божевільний! – нарешті випалив він. – Забирайся!!!

– Так, я божевільний. Але візитку мою збережіть – раптом знадобиться, адже ваші сусіди купили у мене війни і проти Вас, про всяк випадок, як то кажуть. Всього вам найкращого, бувайте!

 

Продавець війни розвернувся і попрямував до дверей. Намісник вигукнув:

 

– Стій! Стій я сказав… Охорона! Зупиніть його!

– Ви передумали? – обернувся візитер.

– Раз ти вже тут, давай поговоримо, про твій, м-м-м-м-м, товар і про тебе. Для початку скажи хто ти?

– О, я така сама проста людина з плоті і крові, як і інші!

– Тобто ти можеш бути божевільним – ствердно вимовив намісник, – продовжуй.

– Так, цілком – можу бути, а можу й не бути. Просто мій бізнес трохи бентежить інших людей, та й мене самого він теж дивує. Коли я був молодим, то й уявити собі не міг, що буду продавати Війну.

– Що ж змусило тебе взятися за торгівлю саме Війною?

– Це довга історія. Просто так склалося, що я добре в ній розбирався. І ті, хто мене привів в цей "бізнес", теж добре в ній розбираються. У мене багато колег, вони теж продають Війну. Але більшість з них розбирається тільки в своїй вузькій специфіці "товару": світова війна, партизанська війна, геноцид, залізнична війна, поліцейський військовий режим або тероризм тощо. Так склалося, що я розбирався дуже добре в багатьох різновидах війни, тому і був удостоєний честі торгувати будь-яким видом Війни. І сьогодні – я є головою нашої, так би мовити, Асоціації продавців.

– Навіть так? – намісник підняв брову, – Виходить ми сьогодні спілкуємося з кращим з кращих?

– Ну-у-у, так – скромно відповів відвідувач.

– Тоді скажи мені, що таке Війна?

 

Гість задумався, і повільно почав:

 

– Розумієте, намісник, Війна – це клубок. Нитка його складається з дуже багатьох подій і явищ. Продаючи війну, я не даю план конкретних дій, оперативні карти і не беру участі в мобілізації. Я дам вам тільки цей клубок, а до якої міри ви його розмотаєте або розплутаєте – вирішувати вам. І розумійте буквально: це буде процес того, як ви вживаєте Війну. Це залежить від вас.

Нитка Війни складається зі смертей і страждань, з розлук і горя, із понівечених доль людських і тіл, теж людських. І клубок цей можна змотувати і розмотувати нескінченно. Можна відкласти його в бік, а можна підкинути сусідові і Війна стане його проблемою.

Кращий варіант використання Війни – розмотати її один раз і до кінця. Але при цьому пам`ятайте, що в кошику з пряжею є й інші клубки. Позбутися Війни назавжди не зміг ще ніхто, принаймні, на моїй довгій пам`яті.

– А скільки тобі років, торговцю?

– Мені? Я молодий, якщо порівняти мій вік і вік товару, яким я торгую. Але я старший за всіх присутніх разом взятих, що зараз знаходяться в цьому приміщенні: твоїх слуг, охорони і трьох твоїх шпигунів за стінами зали.

– Ти проникливий – шпигуни є, але щодо їх кількості помилився – їх там п`ятеро.

– За стінами – п`ятеро, але я сказав "твоїх шпигунів". Саме твоїх – всього троє.

– Тобто? – намісник почервонів і йому знову почало перехоплювати дихання, після чого він зірвався на крик, – Негайно, начальника Таємної служби до мене! Торговець Війною, хто вони?! Хто з них зрадники?!

– Я не можу сказати тобі все і до кінця. Ці двоє, як ти висловився «зрадники», всього лише частина нитки Війни, яка розмотується зараз в сусідній державі. Більше не можу сказати нічого, наміснику, навіть якби знав точніше. У мене своя етика ведення бізнесу: специфіка товару – сказав він тоном, яким люди зазвичай вимовляють слова з розрахунком на розуміння.

 

Намісник розумів, що перед ним може бути хто завгодно: божевільний, шпигун, паяц, хто завгодно. Але сумніви щодо двох з тих п`яти, що чергували зараз за стінами, були давно. І останні слова торговця, якого він бачив уперше, схвилювали його найбільше.

З`явився начальник Таємної служби. Намісник прошепотів йому щось на вухо, той кивнув і швидко пішов.

 

– Не переживай, наміснику, – сказав гість. – Нитка, частиною якої є ці шпигуни, дуже коротка, а клубочок, з якого вона в`ється – невеличкий. У клієнта було зовсім небагато грошей – продав йому, що було простіше: шпигунську війну. Можливо це втішить тебе?

– Виходить, війни може і не бути?

– Ну звідки взятися справжній війні, якщо грошей немає у клієнта? – усміхнувся торговець. – Ти не думай, я не продаю людям "абищо", просто на кожного покупця, у мене є свій асортимент. Пам`ятаєш, я говорив про масові заворушення? Це наш хобі-ринок, для любителів підняти шум, але які не бажають вести великомасштабні битви. Не втрачати ж нам прибуток через те, що хтось боїться моря крові?! Це просто бізнес.

– Ти так легко і цинічно про це говориш, торговець.

– Абсолютно ніякого цинізму. Ти ж не переживаєш, що твої люди гинуть на роботі в шахті самоцвітів або в руднику – проста людська неуважність причина їх загибелі. І що тепер: не копати коштовні камені і не добувати блискучі самородки? Ковалі і пекарі, які дихають гаром чи вугільним пилом, коли чистять свої печі, теж буває задихаються. То може перестати випікати хліб або кувати обручі для бочок, в яких гратиме і зберігатиметься вино?

– Ну, ти не перекручуй. Вони ж не спеціально там вмирають. А твій товар – він, знаєш таки, вбиває. Він не залишає людям вибору: ймовірність померти – 100%. Навіть інструкцію з експлуатації для твого товару писати не треба ... – намісник зло реготнув.

– Ось бачиш, ти вже звикаєш до Війні, – сказав продавець. – Не бачачи виходу і альтернативи, ти поводишся як сама звичайна людина – звикаєш до ситуації.

 

Наміснику ця розмова, з одного боку, подобалася все менше і менше – співрозмовник пред`являв прості і сильні аргументи на користь свого товару, і деякі придворні вже уважно прислухалися до нього. З іншого боку зацікавленість незвичайним гостем зростала все більше і більше: хто він, один, без охорони, пропонує дивний товар і впевнений, що вийде звідси з грошима, і ніхто не завадить йому вийти? Дивний тип, хоча каже, що людина, але вік його... Просто наводить аргументи. Не сперечається, не захищається, не нападає. Звідки він все таки взявся?

 

– Не думай про це, намісник.

– Ти і думки читаєш? – перебив його презирливо-глузливим тоном намісник.

– Ні, я ж сказав, що я – звичайна людина. Просто ти перший раз опиняєшся в подібній ситуації. А я бував в ній багато разів. Сьогодні тобі перший раз пропонують Війну. А я це робив вже мільйони разів: знаєш, скільки у мене нових клієнтів щороку? Дуже багато, повір мені. Всі твої питання я знаю наперед, і думки твої – вони не відрізняються від думок тих людей, яким я колись запропонував свій товар вперше. Це просто, як бачиш, пояснити.

– Слухай, а вбити тебе можна?

– Так, я – людина. Правда це не допоможе: не я, так хтось інший, рано чи пізно, запропонує подібний товар – ринок повинен розвиватися! І ти скоро зрозумієш необхідність постійної наявності Війни в твоєму арсеналі. Ринок не породжує пропозицію просто так: і ти вже усвідомлюєш свою потребу в цьому товарі. Загалом саме це зараз і відбувається: я розповідаю тобі про необхідність купити у мене Війну. Ти ж бачиш, як я тебе гіпнотизую, вмовляю, аргументую. І ти купиш Війну, я впевнений в цьому.

– Але що дає тобі таку не тільки впевненість, а й нахабство, вказувати мені, що робити? Що купувати? А що не купувати?

– Досвід, друже мій намісник! Досвід, історія, ситуація, що передують події. Твої сусіди і їх запаси Війни, наприклад, теж дають мені таку впевненість в спілкуванні з моїм майбутнім клієнтом.

– Та-а-а-а-ак… – задумливо протягнув намісники і замовк.

– Так – повільним заспокійливим тоном повторив Продавець Війни. – То як, будемо підбирати варіанти?..

Весною в 2014 р. в Донецьку почато,, восени 2014 в Запоріжжі завершенно.


Роман-Мтт цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Роман-Мтт

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.02.2017 18:49  © ... 

Дякую всім хто прочитав! Сценарій за цим оповіданням вже увійшов до сотні шот-листа конкурсу "Своє кіно".

Буду вдячний за подальше поширення і коменти до цього твору.
Про конкурс читати тут -  

 10.01.2017 20:20  © ... 

Шановні читачі і автори! Прошу прочитати і поширити це оповідання. На його базі написано сценарій, який бере участь в конкурсі. Головний приз - екранізація твору. 


Я хочу щоб якомога більше людей прочитали його - це підвищує шанси на виграш. А хто не прочитає - побачить згодом в короткометражному вигляді.


Буду вдячний за поширення і коменти. 

Про конкурс  читати тут - 

 07.10.2016 21:54  © ... => Каранда Галина 

дякую! 

 07.10.2016 21:44  Каранда Галина => © 

взагалі шикарна річ...
Знаєте, крім продавців-профі, для яких війна - це бізнес. є ще просто любителі...
Пам’ятаєте мультик про козаків, один з останніх, там де якась нечисть у шинку... Там два дядьки п’ють горілку. обнімаються. А тоді вискакує дуля. Вона тицяється то одному, то другому. І кожен думає, що то його приятель йому ту дулю тикнув. Раз-два - і бійка.
про клубок теж класно... 

 06.10.2016 22:11  © ... => Ірина Червінська-Мандич 

так. 

 06.10.2016 21:41  Ірина Червінська-Ман... => © 

Ну звідки взятися справжній війні, якщо грошей немає у клієнта? - це так. 

 06.10.2016 20:52  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую і вам за такий докладний комент!
Це оповідання народилося, бо я хтів систематизувати різні типи війни - з того почалося. а далі само якось пішло. 

 06.10.2016 20:35  Каранда Галина => © 

роблю собі закладочку...
повернуся й прочитаю... 

 06.10.2016 15:39  Світлана Рачинська => © 

Не скажу, що лінива до читань. Але вдумливе читання завжди потребує трохи вільного часу, якого завжди бракує. Насправді, усе просто як два додати два, і, не сумніваюсь, що ці всі події проходять в подібному форматі. Але, не хотілося б остаточно впадати у відчай, пролонгуючи самі страшні розв"язки передбачені людству пророками. Цікавий образ клубка ниток - філософська тема, в чомусь магічна, так. Якраз недавно читала про Кіпу, яка являє собою складні мотузкові сплетення й вузлики, це така своєрідна писемність інків і її започаткував мудрець Ілля. Нитка - дуже символічно. Це тільки на перший погляд вона тонка і може в любий момент перерватися. Хтось пряде ту вовну для нас) Як говорить китайське повір"я: Легше стебло бамбука зігнути, ніж три зсуканих нитки порвати. Мені сподобалось! Навіяло безліч думок. Дякую.