Залежність
Фрагмент З повісті-фентезі «Фантоми»
Із звіту спостерігача Віталія:
«…Сьогодні він прийшов додому запізно. Ближче до опівночі сів за стіл, довго розглядав колективну фотографію співробітників своєї контори. Фантоми зробили його залежним на основі заздрості. Він заздрив своїм колегам і ненавидів усіх. Цей займає більш престижну посаду, той симпатичний, та їздить відпочивати за кордон.
Ненависть аж спалює, накочується хвилями. Чого вилупився з фото ти, красунчик з голубими очима? Ось моє шило, гостреньке. Де твоє око, улюбленець жінок, де друге? А цей винен теж, байдуже чому. Геть око, геть друге, геть, геть, геть!
Шило рухалось все швидше, дірявило і рвало папір. Бухгалтер колов, калічив власні пальці і не помічав цього. На стіл впало червоне паперове шмаття. Нарешті лютий заздрісник завмер. Схилив голову на стіл, впав у коротке забуття.
Сьогодні – ніч повного місяця. Час приходити до тями, відробляти програму.
...Східцями рухалась гнучка людиноподібна постать. Жодної думки, ані крихти власної волі, тільки повна влада чужинців.
Ніч, мисливець на полюванні. Звір у людській подобі кружляв вуличками. Нарешті з’явився пізній перехожий. Хижа тінь ковзнула слідом . Спрацювала зачіпка фантомів – заздрість.
Потенційний вбивця помітив куртку здобичі: «в тебе є, в мене нема, ненавиджу!» Усе зрозуміло, треба знімати залежність. Я наставив на хижака прилад, схожий на електрошокер. Саме в цю мить почулися голоси, сміх: вже вранішньою вулицею сунула весела компанія. Вирішальний стрибок не відбувся, чудовисько поверталось без трофею.
Він ще встигне трохи поспати, прокинутись енергійним, бадьорим і без жодного уявлення про минулу ніч. Залежність з нього вже знято і далі він житиме, як дрібний заздрісник, виколювач очей своїх колег».
