27.11.2016 06:11
лише 18+
184
    
  3 | 3  
 © Оксамит

СВІТЛІЙ ПАМ"ЯТІ ПРИСВЯЧУЮ...

СВІТЛІЙ ПАМ

з рубрики / циклу «П`ять відтінків мене»

«Тренуйся з тими, хто сильніший. Люби того, кого не можна. Не здавайся там, де здаються інші. І переможеш там, де перемогти не можна»

Брюс Лі

Завтра починається Різдв"яний піст... Ще цей період називається Пилипівкою. Літні люди кажуть - Пилипівку переживем, то й до літа доживем... Чи буду постувать? Незнаю, ніколи нічого не планую і не загадую...

Сьогодні рік, як тебе не має... Що змінилось? А в кожного своє.., десь там всередині б"ється, сумує, кричить, посміхається, але Живе! І незмінно розцвітали квіти, йшов дощ, танув сніг і приходила весна... І хто зна, скільки ще тих весен попереду... Життя...

У кожну свою вільну хвилину, я біжу до тебе в "гості"... Присідаю на "поріг твого нового житла" і говорю, чи кричу, чи плачу, чи радію, чи просто мовчу... Ти єдина, яка знає.., вислухає і не буде давати порад.., а я житиму так, щоб всі про мене все знали і ніхто не знав яка я...

Твоє "житло" виділяється серед усього того "поселення" Ні!., ніякої вичурності і помпезності.., але незважаючи на час і пору року, ти у квітучому кольорі.., і все що я можу зробити це вкрити тебе квітами...



ранок, 27.11.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.11.2016 23:38  Тетяна Чорновіл => © 

Відчулося. Світла пам"ять...

 29.11.2016 06:22  Олена Коленченко => © 

Так! У кожного своє - б`ється, сумує, кричить....Ваше слово торкається душі....

 28.11.2016 10:15  Тетяна Белімова => © 

 27.11.2016 14:34  Люлька Ніна => © 

Аллочко, у Вашому творі говорить душа так сумно, так щиро і з такою незгасаючою любов`ю. Торкається струн в серці.