Голос
пам`яті Василя Сліпака
Його голосу підвладні були найскладніші арії. Його голос зачаровував найкращі оперні сцени. Звуки неслися під купол, надихали і кликали до життя. Такого, яким було тільки в найяскравіших мріях. Чи снах.
І тоді коли лунав спів, не існувало нічого. Тільки Музика. Голос.
Та Він змушений був зробити інший вибір. Захищати Батьківщину силою зброї.
Його Голос зазвучав серед солдат. Кликав. Будив. Розраджував. Вів вперед крізь морок і біль.
І вмовк в одну мить. Обірвався.
Мистецтво виявилося безсилим проти кулі снайпера.
Натомість пронизлива тиша пробила величезну діру, там, де досі був Голос.
Та в пам’яті Він буде звучати завжди.