Маріанна Мантра
Не завжди життя – феєрверк, поема.
Хто то може це не на жарт – насправді?
Заростають всі атрибути теми,
Медитує ніч, мантра – дощ у травні.
Хтось складав слова – бісер у гердані
Хто живі єства шпилить в мертві квіти,
Віднайти б на мить в чому поталанить
Забувають дні вже дорослі діти.
Пролетів верлібр. Зачепив струною.
Шепотом вітрів сколихнув тумани,
Марно із віків голоси луною.
То хіба листи, мрії відблиск тьмяний?
02.05.2014 21:55 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Цікаво... аж не думала, якось 2- й рядок збивав, але наступні + |
02.05.2014 15:12 Світлана Рачинська => © |
 Чудова мантра – дощ у травні... У мене прочиталося рівно. Незначні коливання мені здалися задуманими! Теж хотіла б почути у авторському виконанні! |
02.05.2014 13:40 Тадм => © |
 Маріанно, перечитала тричі. Не ритмічно якось, хоча задумка - супер! Трішечки б допрацювати. Ще незрозуміло "Шепотом вітрів спалахнув тумани". Як це? Може сКолихнув? І після листи я б поставила знак запитання. Тоді останній катрен буде чудовим! |
02.05.2014 12:05 Тетяна Белімова => © |
 Із першим рядком неможливо не погодитися! Так мудро! |