Маріанна Чия Україна?
Чия Україна без мови?
Де згублено рідних по крові?
Чи можна любити чужину,
Якою стає ця країна?
Що любиш в своїй Батьківщині,
Якщо забуваєш провину
За тих, хто боровся до згину,
Щоб квітли пісні та калина?
Чи скажеш, що виросте правда
На тому, що встелює зраду?
Чому ти німий в свому домі,
Хоча і стоїш в обороні?
То скільки несуть перемогу?
Чий голос долине до Бога?
То де наше місце у світі?
Де долю щасливу зустріти?
24.10.2014 20:20 Антоніна Грицаюк => © |
 Гарний вірш! Сподіваємось у майбутньому усе в нас складеться якнайкраще і будемо жити в любій серці країні! |
11.10.2014 16:35 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую, що сподобався) |
11.10.2014 15:43 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудовий вірш! |
11.10.2014 13:53 © ... => Тетяна Белімова |
Мусимо |
11.10.2014 13:51 © ... => Світлана Рачинська |
Дякую! |
10.10.2014 20:45 Світлана Рачинська => © |
 Чудовий вірш! Серйозні роздуми... |
10.10.2014 11:22 Тетяна Белімова => © |
 Тривожні роздуми, пані Маріанно! Маємо замислюватись над цим! Маємо! |
10.10.2014 11:17 © ... => Люлька Ніна |
Дякую. |
10.10.2014 11:05 Люлька Ніна => © |
 Сильно, правдиво і реально. Молодець. |