Якби ти був поруч
Уривок зі щоденника
Якби ти був поруч, ми могли б літати. Зараз ти надто далеко. Десь аж по іншу грань всього, що відбувається.
От правда... Я на світ дивлюся ніби тверезо, але ти - якось геть по-іншому. Я знаю, що з людьми не можна чинити так, як ти чиниш. Але що мені тебе судити, коли я твоє життя не жила.
Нас чомусь звела доля на мить. Чи це був тобі шанс, чи мені урок. Тобі!.. Багато ти вже встиг в житті спробувати? І впасти так низько встиг…
Я не змогла з тобою впоратись. Не змогла! Тут я вперше в житті програла. Важко програла. Я... Я хотіла тебе врятувати, я намагалась довіряти твоїм словам… Я знаю - люди не змінюються. І ти як зраджував сотні разів - так і мене зрадив. Тобі вже добру половину гріхів приписують. А ще я знаю, що душу ти маєш незлу. Ти слабкий. Нема в тобі тієї внутрішньої сили, яка би втримувала тебе на плаву. Тебе знову стрімко несе вниз.
У мене не залишилось ні краплі образи на тебе. Але мені тебе безмірно жаль. Якби можна було все виправити, то я навіть не знаю ЩО виправити... Мабуть, має бути так, як сталось. Я дякую тобі, що ти був у моєму житті прекрасним епізодом. І я дякую, що ти з мого життя зник.
Якби ти був поруч, ми могли б літати…
07.02.2017 11:20 
