Коли тобі важко...
Це все було як марення, як сон...
Л. Костенко
Вимолюю твій спокій в неба…
Твої сльозинки – на моїх очах.
Терпи, бо сильний.
Вір – так треба.
Лиш пам’ять не згуби в віках…
І знай – я поруч! Зболена тобою,
Я підхоплю, якщо без сил впадеш.
Розпрямлю крила,
Щоб сховать від горя.
А ти у щастя з іншою підеш…