25.02.2017 23:28
for all
130 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Анна Ольтенберг

Терпсіхора

Терпсіхора

За паркетом

Мы не любим побед без боя,
мы в пожаре привыкли греться;
наше счастье - на грани боли,
вязью шрамов украсим
сердце.

Чи то тебе торкнула Терпсіхора,

Чи ти її ловила за хітон…

Накликала собі пекучу долю,

Й сама танцюєш у її полон.

Твоє життя – паркет, партнер і втома.

Твоя любов – оця нестерпна біль.

Святкує перемогу Терпсіхора –

Ти знов зламалась від різких падінь.


Але ти встанеш, знову, і вже вкотре…

Сама не знаєш, нащо ти встаєш.

На нервах, як на струнах, б’ють акорди, 

І нерви розірвуться скоро теж.


А ти мовчиш, на плач немає права.

Хоч поряд той, хто ранив сотні раз.

А ти підвладна, ти йому підвладна…

Ти пробачаєш тисячі образ.


Де танець двох – там слову вже не місце.

Серця розпалять пристрасні розмови.

Там вічний бій, там кров гірка і чиста.

І весело в палаці Терпсіхори…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.02.2017 10:41  Тетяна Ільніцька => © 

Фатальний танець! Хай у партнерів, які танцюють у парі, завжди все буде добре! Нехай між ними панує злагода і не буде жодної образи)) 

 26.02.2017 09:46  Тетяна Чорновіл => © 

Рвучка трепетна поезія. Як завжди, подібна танцю. 

 26.02.2017 00:20  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово.