24.05.2017 10:12
Без обмежень
359 views
Rating 5 | 8 users
 © Ольга Моцебекер

Миттєвості життя

Він любив фотографувати, потім чаклувати у своїй кімнаті-фотостудії над чорно-білими життєвими відбитками. Неперевершені чорно-білі витвори мистецтва, які отримував молодий майстер, подобалися людям, адже на них були миттєвості реалістичні та красиві. Від тих світлин йшло сонячне світло душі, легенький вітерець життя.

«Чорно-білі світлини несуть у цей світ особливу енергетику, на них світло душі проявляється у повній красі, час зрівнюється й стає неважливим період, на перший план виходить у всій своїй безмежній красі душа», - розповідав він коханій. Вона слухала його голос, вдивлялася в світлини. Так, тепер на них вона помічала вагомі дрібнички, котрі мали величезне значення при створенні цілісної картини. Світлини ніби розкривали душу.

Поки він розповідав, вдивлялася в його грубі, але попри це красиві риси обличчя. Поглядом гладила жорстке, цупке, кучеряве волосся. Кремезний, невисокого зросту молодий чоловік мав мудру давню душу. Наповнювалася коханням до нього, любові до світу.

Роки, котрі провели вони разом, були для неї найщасливішими: кілька років до весілля та рік по тому. Аварія. Без нього вже, але з донькою, залишилася в цьому світі жити за двох. Що ж лишив їй коханий? Світленьку донечку і запас любові років ще так на сімдесят, й світлини, що несуть у собі життя донині, і спогади, і мудрість, і знання, і вміння бачити в штрихах, дрібницях суть, і пазли щастя, пам`ять, почуття. З тих почуттів народився зошиток віршів, написаних уже без нього.

Переглядаю світлини, потім гортаю зошит той з віршами, читаю, написане її руками й зовом серця: «Зацвіли сади цвітом білим, нагадали про моє весілля, кохання перше, як пролісок чисте, про плаття біле, фату, намисто…». Пригадую його та її удвох – щасливу пару. Що ж, хоча були разом по міркам Всесвіту недовго, своїм коханням змогли зігріти не лише себе. Тепло того кохання торкнулося промінчиком й мене та інших, хто тоді попав під світлі промені його. Чи ж то не щастя, що така любов була дарована тій парі? Звичайно, щастя.

Вона живе за себе і за нього далі, донька вже в них доросла, й внучата бігають з волоссям, як у дідуся. Своє для кожного у Всесвіту звучання, свої світлини і миттєвості життя.



Васильків 2017




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.06.2017 06:18  © ... => Георгій Грищенко 

Доброго дня. Вдячна за зворотній зв`язок. 

 02.06.2017 15:03  Георгій Грищенко => © 

Чудово. 

 25.05.2017 13:49  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую.

 25.05.2017 09:09  Тетяна Ільніцька => © 

Бракує слів, на жаль, аби передати почуття після прочитання. Та й не потрібно тут слів, мабуть... Дуже... 

Публікації автора Ольга Моцебекер

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 10
Автор: Ольга Моцебекер
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Миттєвості життя;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;