Чорнокоса
З циклу «Химери сновидінь»
«Важко, юначе?» - молода струнка дівчина. Ельфійка. Чорнокоса. Звідки він про це знав?
«Йди, бо вони зараз помітять» - подумав.
«За мною погоня. Я її уведу. Не бійся! - вона поклала йому на плече вузеньку, вишукану долоню. – Щасти!». Щезла безшумно і миттєво.
Повернувся до своїх ворогів. Що він їм зробив? Не пам’ятав…
…Він все ще на узліссі, Бандити лежать покотом. Була бійка? Пішов навмання, побачив дівчину. Нерухому. Навкруги танули, наче брудні льодяні брили, якісь непевні потвори. Розтанули остаточно. Щезли.
«Бойова ельфійка", - пролунало у свідомості. Він зрозумів, що вона віддала йому частину своєї сили. Тепер застигла. Нерухома. Прекрасна…
Раптом дівчина розплющила очі, посміхнулась: «Усе добре. Не дочекаються. А ти своїх не вбив, Знерухомів. Добрєнький для воїна. Занадто. Залишаю силу тобі. Подарунок".
Вона поволі підвелась: «Я швидко відновлюсь, все гаразд».
Насунувся з усіх боків темний туман, затужавів. Поглинув образи.
До самого ранку він більше не бачив жодних сновидінь.