Сирія. Мусульмано-Християнське братство. Нарис
з рубрики / циклу «Сирія нарис»
продовження
Стародавні міста Сирії, і її околиці, вічнозелені і квітучі гори, пам`ятають багато часів, до яких, безумовно, можна доторкнутися, відчути запах віків, дзвін кінських копит древніх воїнів, незліченну кількість доль, любовних історій і пам`ять про древніх Святих, однаково шанованих Християнською та Мусульманською громадами. Під істину, тут все по особливому гармонійно взаємопов`язано, йдучи своїм корінням в старовину, що відчувається і в місцевих традиціях, і в релігійних віруваннях, породжуючи дивовижну взаємоповагу між Мусульманами і Християнами. Тут немає братів і сестер по вірі, але всі люди брати й сестри, що представляє цю Землю дивним оплотом віротерпимості. Згідно з нормами Конституції, в Сирії немає національної релігії, яка в свою чергу, зрівнює у правах представників усіх конфесій і віросповідань. Ця земля береже Святині, які мають неоціненне значення, як для Християн, так і для Мусульман, основну більшість якихявляють собою суніти і шиїти. Однак, релігійна громада алавітів, протягом багатьох років, правлячої еліти влади в цій державі, незважаючи на те, що відбувається від шиїзму, являє собою дивне поєднання Християнського і Мусульманського віровчення і традицій, вони святкують Великдень, Різдво, відповідно відвідують Християнські Богослужіння.
Є на Землі такі країни, об`єктивна наявність достатньої інформації про які просто не існує у вільному доступі, тому що це закриті країни Сходу, а тому вони оповиті міфами та легендами більше ніж інші куточки планети. І кожна з них унікальна, той хто жив у даної державі, можливо, не має жодного уявлення про традиції і життєвий укладі, наприклад, в Арабських Еміратах або Саудівської Аравії.
Сирія змогла об`єднати неможливе, не тільки з позиції національностей та релігії і дружби народів, щось подібне вона зробила в моєму житті... Це були бездуховні комуністичні часи для СРСР, але Благодать... вона поза світогляду, теплі, привітні та чуйні люди, які не ділилися на своїх і чужих, так само і якість життя населення, усе це і багато іншого, зробило Сирію такою країною, яку люди різної статі, віку, протилежних поглядів на життя, згадують, як краще, що було в їхньому житті. Ця загальна любов об`єднує дуже різні серця, у тому числі серця Християнського і Мусульманського світу...
(автор нарису колишній житель Сирії. Дамаск-Хомс-Масьяф (мухафаза Хами)
