
«Вибір за тобою» — Лист
© Павлюченко ЛюбовДорога Людино!
Я звертаюся до тебе не для того, щоб прославитись, а для того, щоб ти був спасен...
Дорога Людино!
Я звертаюся до тебе не для того, щоб прославитись, а для того, щоб ти був спасен...
У небесах – така глибока синь,
що в ній аж рожевіють білі хмари.
В цю ніч у смертної ...
Боже, давай відверто: це ж не єдиний з світів?
Вийшло хоча б де-небудь так, як Ти сам хотів?
Покірний Він сидів на віслюку, Що віз Його на смерть і вічну славу, Всміхаючись дививсь в юрбу людсь...
Коли між тобою й лісом нема паркану,
Коли у високих травах цвітуть тюльпани,
Шепочуть в задумі з вітром піввічні клени,
І ноги лоскоче босі трава зелена...
Колишу Свою Дитину і співаю їй:
Лю-ляй, лю-ляй, ти мій Сину,
Поки Ти ще Мій,
Поки Ти ще Мій
Лю-ляй, лю-ляй
Бог на всіх перехрестях тебе завжди жде
Та у сутінках ночі тебе Він знайде.
Він почує твій стогін, ...
Бiлий голуб в парi ходить,
Соловейко спiв заводить,
Передзвiн лине з небес,
Чути скрiзь: "Христос воскрес!"
Сьогодні ми – новий Єрусалим.
Серед гріхів чекаєм на Месію.
Ну де ж він, де Ісус, Господній Син,
Коли так кожен дбає про спасіння?
Спитаєш мене:
"Ну, де ж Вiн твій Бог?
У світі iз болю,
Із сліз та тривог? "
Зажурився Господь. Пожалітися б – так кому?
Важко бути Отцем і сином собі самому.
Дух святий помиливсь, сотворивши собі тюрму.
Він тікав від нудьги – і отримав вселенську втому.
Батюшка чесно й весело робив своє діло. Водою кропив щедро, чи не кожного окремо, з чистосердечними побажаннями здоров’я і щастя.
І я побачив свій надгробок (доволі поганенький — цікаво, хто це такого мені поставив?), і старого береста, і море, що зникало в далечині, мов клуби туману. А навколо — незліченна юрба — різні народи, мови, племена, держави — діти всіх віків.
Дуже і дуже (>55 слів) коротке оповідання.
"– То де тут у вас аерокари, бластери, космічні кораблі і веселі мандрівки в чудовій компанія?..."
Бог нас створив за образом і подобою своєю? Так? Так, Біблією мені по макітрі! Тоді, якщо так, ми не можемо бути гірші чи кращі за Творця нашого.
На небі зірка ясна засяла
І любим світлом сіяє;
Хвиля спасення нам завитала,
Бог в Вифлеємі рождаєсь.
Щоб землю з небом в одно злучити,
Христос родився: Славіте!
Зійшла вже зоря на неба зводі,
Проміння ясне на землю шле,
Мудреців зі сходу, царів багатих
До Вифлеєму вона веде.
Прилетіли Ангелята,
Як пташата з неба
І співали всі Дитятку
Весело, як треба
Гей же гей же! О Ісусе!
Гей же гей же! Слава!
За щасливу тую нічку
Вічна тобі хвала
Усе має свій початок, усе має свою причину. Нічого в світі не буває випадкового.
Любовь, Віра, особисті вподобання - це ніби - то інтимне, що апріорі не виноситься на публічність, але тут треба додати: без згоди причетного. А в іншому випадку - це просто думки вголос, коли власний життєвий досвід може чимось стати в нагоді іншому. Так плететься дивне мереживо людської взаємодії.
Різдво Христове - епохальна подія для цілого Всесвіту і для кожної людської душі.
Бог ся рождає, хто ж Го може знати!
Ісус Му ім’я, Марія Му Мати!
Створив ти землю, оболоки
й людину дотиком і дихом,
чинив добро і діяв лихо,
ти повнив дні й вершив ти роки.
Включай свій телевізор і там буду я
Дивись який веселий і світлий
Твій персональний Jesus із крилами журавля
Тебе закриє від вітру
Чистенько скрізь, натикано чатиння
За образи, накрито довгий стіл
Обрусом білим; хата, як святиня,
А стіл неначе жертвенний престіл.
Тешуть теслі з срібла сани,
Стелиться сніжиста путь.
На тих санях в синь незнану
Дитя Боже повезуть.
Восени навіть суха кукурудза, полишена на полі через літні засухи, навіює тобі відповіді на давно покинуті сиротами запитання: "не шелести..." Вітер знає краще, що вкласти до серця. Він відвертий, тому йому не сором казати тобі правду про внутрішній дисонанс. Там багато пустот... на місці колишніх сенсів, і вітру легко зробити з тебе сопілку, а тоді тільки слухай, ЩО ти за мелодія...
Іран - країна-казка - від Тегерана і аж до острова Кіш. Бажаю вам скуштувати іранської гостинності.
....Погляд його, наче сосен верхів`я, гострий,
Високий, як верхня нота арії у "Ла Скалі".
Темно-зелений - на барвах осені, вічної гості,
На тлі суцільного світла - безмежно-карий.
Двое верующих встретились на улице и, как всегда, начали спор о том, что есть истина и какая религия самая правильная...