Новітні методи
- Тамаро Павлівно, вам потрібно використовувати різні новітні методи підбору працюючого персоналу, - сказав шеф нашій жінці-кадр під час проведення ранкової п’ятихвилинки. – Зараз нам конче необхідний новий менеджер з продажу. Креативний, освічений, амбітний з сучасними поглядами та цікавими ідеями.
- Так, - відповіла жінка-кадр та ретельно занотувала у робочому зошиті слова начальника.
- У вас є ідеї з цього приводу?
- Ні, - чесно зізналась жінка-кадр.
- Ну, запропонуйте людині, яка прийде на співбесіду щось зробити. Щось надзвичайне. Наприклад, нехай він чи вона продаси вам ваш робочий ноутбук або іншу річ, це не важливо. Важливо, щоб претендент зміг це зробити. А ви, Тамаро Павлівно, відразу не погоджуйтесь. Не хай він проявить кмітливість. А ви оберіть найбільш гідного на цю посаду. Зрозуміло?
- Так, - знову відповіла жінка-кадр, занотовуючи монолог шефа.
Після наради Тамара Павлівна повернулась до свого робочого кабінету. Вона декілька разів перечитала все, що сказав їй шеф та замислилась. Через півгодини повинен був прийти один молодий чоловік, який на тому тижні приносив резюме. Зараз вона його перевірить із застосуванням новітніх методів. Жінка-кадр взяла у руки резюме майбутньої жертви та почала вивчати. Хлопцю було двадцять сім років. Вища економічна освіта. Останні три роки працював у іноземній торговій компанії. Вільно володіє англійською мовою. Не одружений.
- Це добре, - вирішила жінка-кадр та декілька разів підкреслила олівцем даний факт біографії нового претендента на посаду менеджера.
Вільні чоловіки були її слабкістю. В кожному з них вона бачила свій другий шанс на одруження. Але цей шанс чомусь не випадав. Стріли амура пролітали зовсім мимо.
Жінка-кадр вимкнула свій ноутбук з розетки та витягнула з нього шнур живлення. Вона положила його перед собою на стіл та почала вирішувати, як краще всього відмовлятися від купівлі. ЇЇ роздуми перервав стук у двері.
- Заходьте, - відповіла жінка-кадр, дивлячись на годинник.Претендент прийшов у рівно призначений на співбесіду час.
- Доброго дня, - сказав прибулець та зайшов у кабінет.
- Доброго, - відповіла жінка-кадр та запропонувала. – Проходьте будь-ласка. Присаджуйтесь.
Чоловік підійшов до стола та сів на стілець напроти хазяйки кабінету. Він виглядав молодше за свій вік. Але його поведінка та витримка вказували на його досвід. Одягнутий він був у світло-сірий костюм, яскраву жовту сорочку та смугасту краватку. Його великі сині очі світились впевненістю, що саме він обійме посаду. Хлопець мовчки дивився на жінку-кадр та посміхався. Тамара Павлівна відчула дивний свербіж у животі ніби там запурхали метелики. Саме такий тип чоловіків подобався їй найбільше. Саме на таких чоловіків вона дивилась, як кролик на удава – зачаровано та безнадійно.
- Владиславе Сергійовичу, мене звати Тамара Павлівна, - злегка схвильовано представилася жінка-кадр.
- Дуже приємно, - відповів чоловік та знову посміхнувся.
- Ми уважно вивчили ваше резюме. Я не сумніваюсь у ваших професійних якостях, але потрібно вас перевірити.
- Перевірити? Як? – здивувався претендент.
- Ну, наприклад. Ви як майбутній менеджер з продажу продайте мені щось, - почала розповідати жінка-кадр.
- Тамаро Павлівно, шо вам продати? – спитав Владислав Сергійович та посміхнувся. – Давайте я краще вам квіти подарую або квітки на концерт?
Жінка-кадр почервоніла але стримала почуття та відповіла:
- Продайте мені цей ноутбук. Якщо зможете мене умовити купити його, то будете у нас працювати. Якщо ні, то до побачення.
- Добре, - погодився чоловік, взяв ноутбук та вийшов з кабінету.
Жінка-кадр почекала п’ять хвилин та голосно промовила:
- Владиславе Сергійовичу, заходьте будь-ласка.
Але ніхто не відповів. Тамара Павлівна вийшла у коридор але й там чоловіка не було. Вона пішла його шукати. Але все було марне. Він зник. Зник з її ноутбуком. Потім вона почала дзвонити йому на мобільний телефон, але ніхто не відповідав. Жінка-кадр злякалася, що чоловік виявився шахраєм та більше вона його не побачить. Відповідати за крадіжку ноутбука прийдеться їй. Охоронець підтвердив її здогадки. Чоловік вийшов з будинку десять хвилин тому та пішов у невідомому напрямку.
Сльози навернулися на обличчі жінки-кадра. Вона побігла жалітися до начальства. Шеф її вислухав та пообіцяв розібратись з зухвалим шахраєм. Він особисто зателефонував йому.
- Алло, я вас слухаю, - відповів чоловічий голос.
- Владиславе Сергійовичу, ви у нас ноутбук поцупили, - розсерджено вимовив шеф.
- В мене для вас цікава пропозиція. Купить в мене ноутбук, - запропонував претендент на посаду менеджера з продажу.
- Добре, - сказав шеф та розсміявся. - Ви прийняті на роботу. З нетерпінням чекаю вас завтра зранку в себе.
.gif "{#}")