Золотоволосий ангел
Її золоте волосся завжди сяяло сонцем. Навіть коли за вікном було похмуро, а сльози листопаду дощем омивали землю. Його рудуватий відтінок так вдало підкреслював її юне обличчя і мимовільно викликав приязнь. Вона завжди випромінювала тепло і це вдавалось в неї так щиро і невимушено. Синя блакить її очей, що ховалися під густою смужкою брів, завжди світилася ліхтарями ніжності і любові.
Хтось закохувався в її вроду. Хтось просто заздрив її досконалості. Та ніхто не знав, що вона не така як всі. Секрет в тому, що вона вірно любила життя.
Вона обожнювала м`які іграшки і гарячий шоколад. Її слабкість – це тортики і розгадування кросвордів. Мабуть, як і всі, вона час від часу дивилась улюблену мелодраму і щоразу оплакувала знайомий її фінал. Алергій на табак, байдужість і брутальність зажди приносила її зайвих незручностей. Та, заткнувши наушниками вуха, вона щовечора бігала до річки, медитувала там, і завжди підфарбовувала своє волосся промінчиками сонця, що заходить.
Вона дуже любила суші і вишивати хрестиком. Вона так хотіла мати чихуахуа та рудого персицького клубочка. Вона мріяла про щире кохання і ніколи не дочитувала детективи до кінця. Вона недовіряла людям, та завжди дарувала їм свою посмішку. Вона щоранку молилась Богу. А перед сном загадувала одне і те ж саме бажання – бути такою як всі…
Всі дивувалися – що дарує її особливу любов до життя? І лише вона знала все. Лише ракова пухлина в її тілі знала все і мовчала. Вона повільно висмоктувала її з середини, але водночас вчила любити життя, цінувати кожну його мить. Вчила насолоджуватись усмішками перехожих, фотографувати захід сонця і птахів. Бігати босоніж під літнім дощем, щиро сміятися. Вчила роздаровувати всім свою людяність і нічого не хотіти взамін.
А вони просто заздрили їй… І ніхто не знав наскільки вона хотіла лише одного …Вона хотіла просто жити.
Одного ранку вона, не прокинулась. Вона стала золотоволосим ангелом. Ангелом з дитячою посмішкою і великими білими крильми. Вона так полюбила жити в раю і лише іноді спускалась на землю, коли заходило сонце, щоб, як завжди, підфарбувати своє волосся його золотими промінчиками.
28.04