шанс
Коли ти посварився з близькою тобі людиною, тебе одразу переповнює до неї якась певна злоба, чи ненависть. Але потім, з часом, ти розумієш, що сумуєш. Спогади – незабутні. Ти ніби хочеш знову бути разом, робиш якісь перші кроки. Для тебе вони великі та значні, бо перебороти гордість, це і є вже «перший привіт». А навкруги тебе зовсім не розуміють, твої подвиги-маленькі дрібниці, бо значні тільки для тебе. І в цей час ти відчуваєш самотність. Самотність, таку холодну, бездушну, невидиму, але ту, яка розуміє тебе краще ніж будь-хто. Ти, тет-а-тет сам з собою, стільки думок. І ось, ось…твій перший план, щоб бути знову разом. Ти осмислюєш, що в тебе є якийсь маленький шанс, надія. Набераєшся сил, і йдеш далі.
Просто потрібно завжди вірити,що в тебе є шанс,останній, маленький, але все таки ШАНС.
Я це якось просто пишу для тих, хто опустив свої руки.
Щоб там не було, завжди вірь, і впевнено йди до своєї мети. В тебе є шанс.