Невідомий солдат
Вяйне Лінна Йосип Сталін був без сумніву дуже задоволений, коли після заключення пакту Молотова-Ріббентропа, шматки колишньої Російської імперії почали повільно, але впевнено спадати знову до його рук. Відбувалося своєрідне повернення відторгнутих земель в лоно колишньої батьківщини. та й зусиль для цього особливих прикладати не довелося. Через два тижні після формального початку другої світової, коли доля Польщі уже була вирішена і ризиків не залишилося жодних, червона армія увійшла на Волинь, Холмщину та в Галичину. Сумбурно трапились перші бої-непорозуміння з гітлерівцями у передмістях Львова, які швидко залагодили рукостисканнями та символічним парадом переможців вулицями Бреста. Гудеріан дисципліновано повернув дивізії на іншу сторону Бугу, де кожна з сторін розпочала побудову нового владного порядку.
З цього моменту світ затріщав по швах. Сталін втішений угодою з фюрером, швидко погрозами опанував прибалтійські держави і впевнено розвернувся в бік Фінляндії. Але фіни раптом йти на поступки категорично відмовились. Справа принципу й міжнародний авторитет змусили керівництво розвернути червону армію в бойовий стрій. Між СРСР та Фінляндією трапилася так звана Зимова війна, що вартувала обом сторонам чимало жертв. Але найбільш прикрим став факт слабкості радянської армії, котра осягнувши в решті-решт певної стратегічної переваги, заплатила за це неймовірно тяжку ціну. Наслідком безпрецедентних втрат в живій силі та техніці був мирний договір підписаний 12 березня 1940 року, за яким Фінляндія втрачала місто Виборг та карельський перешийок. Незважаючи на чималі втрати, вцілому фінський опір був вдалим, незалежність було відстояно. Проте залишився неприємний осад від отриманого приниження, що пізніше вилився в нову війну чи навіть продовження попередньої.
Фінський наступ розпочався 25 червня 1941 року, коли уже на повну міць вздовж кордону СРСР гуркотіли танки та літаки німецьких дивізій.
Можна багато розмірковувати на тему, хто перший почав і хто на кого впливав. Насправді не так важливо чи це радянські літаки першими знову відбомбились на фінські міста. Чи фінни свідомо очікували початку плану Барбаросса, про який керівництво було інформоване задовго до початку. Несправедливо відхоплені землі хвилювали, як одних так і інших. Початок нової кампанії за Карелію був накреслений ще задовго до цього.
Вяйне Лінна був безпосереднім учасником радянсько-фінської війни. Роман "Невідомий солдат" зробив його відомим, а історична тема, яку він висвітлив на його сторінках, стала приводом ще раз згадати, що таке війна і спробувати розібратися в непростому питанні, по яку сторону добра чи зла воювали батьки, діди, прадіди. І чи був у них вибір.
Твір Лінна про все, що пов`язане з реальною війною. В першу чергу про страх перед смертю, про дилему між обов`язком і бажанням жити. Про вміння не стільки правильно та героїчно померти, скільки про те, як продовжувати жити, коли довкола конають такі ж люди, як ти сам. Це книга про процес перетворення людей з усім спектром своєї багатогранності, особливостями в шматок понівеченої плоті. З беззастереждною відповіддю на фундаментальне питання: за що? Та просто так. Бо опинився не в той час і не там, де треба було бути. Як у масштабах війни та епохи, так і співвідносно самотньої берези чи каменю, що не захистили.
"Невідомий солдат" по великому рахунку - це текст про суцільний багаторічний бій, в якому ймовірність отримати кулю прямує до одиниці, бо сам формат військових змагань передбачає чисельні втрати. Жодних бронежилетів, відсутність касок, постійне відчуття голоду та дезорієнтації від втоми. Гуманізм по відношенню до ворога? Та ну його к бісу... Не буває таких війн. І от уже полонений конає з кулею в спині. А молодий недосвідчений призовник отримує подарунок від снайпера на другий день перебування на передовій. Для нього все скінчено, але це ще далеко не кінець у масштабах всесвітньої бійки.
Роман "Невідомий солдат" цікавий дещо іншою точкою зору на дещо іншу війну, про яку ми, здавалося, ніби уже все знаємо. І з якої Фінляндія змогла таки вийти зберігши свій суверенітет та незалежність від посягань велетня-сусіда.
Рекомендовано до прочитання поціновувачам історичної літератури про Другу світову з погляду тих, хто стояв по іншу сторону і теж прагнув справедливості. А також тим, хто до кінця не розуміє сенс боротьби бійців дивізії "Галичина", що прагнули волі не менше фіннів.
