Мандрую містами...
Мандрую містами у спогадах літа
Будую мости до минулих атракцій
Блукаю в ілюзіях космополіта -
Шукаю нових безтурботних вакацій.
Фінляндія манить затишком дому
Плекає мій спогад на підвіконнях.
Незрима гармонія втомлює втому.
Будень зігрівся в теплих долонях.
Москва зустрічає пронизою вітру,
Штовхає по колу за рухом метро
Губить у тисняві планів палітру,
Здирає з чужинки останнє хутро
Париж усміхнувся вранішнім сонцем,
Каву подав і ванільний бісквіт.
В боїнг заскочив на мить крізь віконце,
І знову відправив мене у політ
Бостон вдягнула як муфту на руки,
Під нею сховала всю шир океану.
Знявши з вагань посивілі перуки,
В даль мандрувала рядном автобану.
Варна сховала мене в "Есперанто",
Сонцем пригріла втомлені крила.
Пахло сніданком погожого ранку…
В морі гойдались рожеві вітрила…