Монастир Святого Мойсея Абіссінського - обитель Мусульмано-Християнського братства
з рубрики / циклу «Сирія нарис»
Історико - біографічний нарис (історична частина)
продовження
Монастир Святого Мойсея Абіссінського(1) - обитель Мусульмано-Християнського братства
Приблизно в 80 км від Дамаска, поблизу міста Ен-Набк (араб. النبك ) на висоті близько 1320 метрів над рівнем моря, в глибині хребта скелястих гір Антилівану і пустелі (степу) Еш-Шам, яка складається з степових ділянок, що змінюють піщані, розташувався монастир Святого Мойсея Абіссінського (1), (арабською مار موسى الحباشي Мар Муса Аль-Хабаши).
Цей монастир має особливу історію і являє собою притулок віротерпимості в багатьох значеннях.
За переказами, саме тут жив Ефіопський монах-відлюдник Святий Мойсей (арабською - Муса) Абіссінець, який присвятив себе служінню Богу.
Згідно канонічного житію, Преподобний Мойсей був рабом шляхетного пана і: « душа його була темна настільки, наскільки була темна шкіра», за що він був вигнаний і довго поневірявся, ведучи спосіб життя розбійника. Однак, Господь забажав помилувати Мойсея і направив його на шлях спасіння. Все подальше життя він провів в покаянні і молитвах, приборканні плоті і важких роботах. І будучи зведеним в сан пресвітера, зібрав навколо себе 75 учнів. Коли Преподобному було 75 років він попередив своїх ченців про те, що скоро на обитель нападуть розбійники і вб`ють всіх насельників. Коли ж у Святого запитали чому він не йде, Мойсей відповів: «Я вже багато років чекаю часу, коли мені виповниться слово Владики мого, Господа Ісуса Христа, який сказав: «Всі хто підняли ніж, від ножа загинуть»». Розбійники вбили Святого Мойсея і шість ченців, які відмовилися його покинути.
На ряду з цим, існує благочестива легенда про Мойсея — відлюдника, принца Ефіопії, який відмовився від світського життя і заснував обитель на місці сучасного Монастиря.
Історія Храмового комплексу бере свій початок з 6 століття, на місці колишніх руїн римських оборонних споруд (датованих біля першого сторіччя нашої ери). Будівництво Монастиря було закінчено у 11 столітті (Церква зведена в 1058 р.), який належав Антіохійської Православної Церкви, пізніше перейшов в юрисдикцію Сиро-католицького обряду.
У 15 віку Храмовий комплекс був розширений і відреставрований, однак, на початку дев`ятнадцятого століття виявився покинутим і став поступово перетворюватися на руїни. У 1984 році, завдяки активному участі єзуїта і сходознавця італійця Паоло Далл`Ольо, висвяченого в сан Священика Сірійсько — католицької церкви, почалися роботи по відновленню Храмового комплексу, за підтримки Сирійської влади, разом з місцевою Християнською церквою і численними європейськими та сирійськими добровольцями.
У 1991 році відновлювальні роботи були закінчені і заснована чернеча громада змішанного типу, на території якої постійно проживає 8 черниць і ченців.
У Храмовий комплекс ведуть кілометрові сходи. Черниці і ченці живуть в окремих корпусах, але моляться і працюють разом. Обитель зберігає в собі стародавні і середньовічні фрески, відрізняється особливим аскетизмом і простим євангельським способом життя, з мінімальними сучасними умовами. Мешканці Монастиря займаються тваринництвом і землеробством. Паломники і відвідувачі розташовуються в гостьових кімнатах і, як правило, на них покладається обов`язок допомагати по господарству.
В Монастир щорічно приїжджають віруючі з різних куточків світу, християнські та мусульманські паломники. Обитель заснована за принципами відродження Духовного буття, Євангельського образу життя, гостинності, братства Мусульмано-Християнських конфесій і віросповідань, визнаючи Іслам рівноправною релігією. Враховуючи поєднання багатогранних і самобутніх традицій, статутом Монастиря встановлено проведення церковних служб арабською мовою, а при вході в Храм, прийнято знімати взуття.
Коли я згадую Сирію, думаю про неї, я не знаю, де закінчується Іслам і починається Християнство, ці межі стерті, тут, в Серці Світу, колиски Віри!
1. Ефіопського
Далі буде...
Автор нарису - колишній місцевий житель Сирії (Дамаск - Хомс - Масьяф (мухафаза Хами))
