14.06.2009 00:00
-
1380
    
  - | 4  
 © Молчаливая

Про прекрасне...

Ніч опустилась на плечі...

Ось знову на землю опустилась ніч, і їй стало сумно, трішки але все-таки... 

Адже коли вона опускається на плечі - розум поглинають різноманітні думки, але весь цей сумбурний хаос поєднує один янгол, що з`явився у її житті 6 місяців тому.  

З тієї секунди, з самої першої секунди, коли янгол промовив до неї слово, в серці оселилось дивне почуття. Спочатку вона не розуміла його силу, але тепер, коли в неї почали виростати крила, вона зрозуміла, що більше не може прожити без нього і секунди свого нікчемного життя... 

Раніше вона падала, і не хотіла йти далі, але варто йому було тільки піднести руку, вона покірно підіймалася з колін. Часто боліли, збиті в кров ноги, але лише один його дотик... І ось, більше шести місяців янгол оберігає її...наповнює життя сенсом, розмальовує його яскравими барвами...підносить до небес і, стрімко спускає на землю... 

А вона просто кохає, так, як ніколи нікого не кохала, востаннє в житті, адже "кохання одне, а підробок - тисяча" і вона його знайшла, ніжне та жагуче, солодке та терпкувато-гірке, єдине та неповторне... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.08.2013 12:37  Каранда Галина => © 

 15.06.2009 10:10   

Настя, а ви таке теж писали? як на мене написано добре. почуття, пережите, усе наче спільний букет вражень в словах, нехай буде однакових (усі слова придумані до нас), але від душі.. І я шчасливий, що хоч хтось ангела знайшов...
(ангели існують)

 14.06.2009 15:20  Настя 

Написано непогано, але до болі знайомий сюжет, кожен третій автор пише про все це майже такими самими словами...