Про прекрасне...
Ніч опустилась на плечі...
Ось знову на землю опустилась ніч, і їй стало сумно, трішки але все-таки...
Адже коли вона опускається на плечі - розум поглинають різноманітні думки, але весь цей сумбурний хаос поєднує один янгол, що з`явився у її житті 6 місяців тому.
З тієї секунди, з самої першої секунди, коли янгол промовив до неї слово, в серці оселилось дивне почуття. Спочатку вона не розуміла його силу, але тепер, коли в неї почали виростати крила, вона зрозуміла, що більше не може прожити без нього і секунди свого нікчемного життя...
Раніше вона падала, і не хотіла йти далі, але варто йому було тільки піднести руку, вона покірно підіймалася з колін. Часто боліли, збиті в кров ноги, але лише один його дотик... І ось, більше шести місяців янгол оберігає її...наповнює життя сенсом, розмальовує його яскравими барвами...підносить до небес і, стрімко спускає на землю...
А вона просто кохає, так, як ніколи нікого не кохала, востаннє в житті, адже "кохання одне, а підробок - тисяча" і вона його знайшла, ніжне та жагуче, солодке та терпкувато-гірке, єдине та неповторне...