генеральний розважальник
фантазйї в карантині, або... - фентезі з приводу свят і буденності...
вже ніхто і не згадає від коли розпочалося те свято, від якого - чесно кажучи - усі дуже втомилися...і салют, і музика духових інструментів, і танці, і співи, і славослів"я сьогоденню, і ряснота питва та різновсяких страв... - все це і таке інше породило в людях споживацтво, ними оволодів якийсь дурносміх і бажання - ні! - вони почали вимагати навіть урізноманітити їм розваги...бо скільки ж можна споглядати одне й те саме - салют, музика, циркачі, клоунада, танці та співи... - це вже терпіти їм стало не сила! бо вони вже були ситі, п"яні і звеселені...вони питали один в одного - що вони святкують? що вітають? кому дякують? і за що дякують? від коли пішла ця веселуха? і від кого?..багато різних запитань морочило їм голову...допоки в один із най тверезих днів їх не осягнуло просвітління - вони ж святкували волю!!!..і побачили, що їх оточують води кольору моря, зелені гаї і ліси, широкі лани і неосяжний буйно квітучий степ...і побачили також, що на полях, луках і у степу паслися карликові, розміром з поні слоники - вони неспішно паслися, поїдаючи поживну соковиту траву і викопували солодке коріння білими бивнями, залишаючи позад себе зорану землю - настільки зорану, що хоч сій пшеницю...дивина! вирішили люди, взяли до рук зброю і влаштували собі сафарі на вайлуватих тваринок, урізноманітили собі святкову буденність...опісля випили гарної кави, відпочили і пішли сіяти пшеницю...збудували собі житло і за тими всіма справами не помітили, як від них пішло свято і почалися звичайні буденні дні...та вони знали, що це і було дійсним святом життя - облаштування середовища заради свого розвитку і зросту матеріального і духовного світу, створення свого власного світобачення і що вони - врешті решт! - лю-ди! а не якісь там маріонетки, яким подавай самі розваги і більше нічого їм не треба...от від тоді і з"явилися штучні комахи...їх напустив головний розважальник - бо вважав збайдужіння до свят недопустимою крамолою...за допомогою тих нанокомах він слідкував за усіма і підслуховував людські розмови...він боявся бунтів і протестів, посягань на його життя... - він боявся усього! навіть власної тіні...так і живуть і понині поряд - люди і головний розважальник, який пильно слідкує крізь штучні комахи за усіма і усім, що діється в межах досяжності впливу його популярності і чекає на мить, коли його знову покличуть - аби він розважив люд, розсмішив їх якоюсь блазенською витівкою...він затаївся...і хай люди забули про нього, не звертають на нього ані якої уваги... - він чекає на свій час...