Glamour
Закінчився довгий робочий день, тиждень, рік… Яка різниця? Головне, що він вже там, в минулому. Я стомлено йшов додому. Стомлено, але з потаємним захопленням, що мене чекає Кохана. Роздуми про домашній затишок та відпочинок завели мене в магазин, швидше «по дорозі», ніж з конкретною метою.
Холодильник в вино-горілчаному відділі з задоволенням видав дві пляшечки мною омріяного напою, який одразу вкрився дрібненькими крапельками вологи. «Бір-мікс» для Коханої та пиво (звісно безалкогольне))) для мене мали скрасити нашу зустріч та згладити робочі будні, які плавно переходили в вихідні... Приємна прохолода в руках вимагала розрахунку з продавцем за задоволення.
Ха. І продавець мій знайомий – сусід з дитинства. Потрібно привітатись. Просто сказати «Привіт» чи потиснути при цьому руку… Побачу…
Черга… Жінка старшого вигляду, яка вже розрахувалась, і чомусь спішно ховає пляшку дешевої горілки в пакет… Підходить наступна, жінка блядувато-стервозного виду та одягу – така собі Біла Королева з допупковим розрізом спереду на облягаючому сарафані… І залишилась дівчинка… Саме дівчинка - 13 років… Може тільки її одяг, зачіска та макіяж створювали їй 13 років, а свідоцтво про народження залишали її 10-ти річною… не знаю…
Це чарівне миле дитя теж стояло в черзі в вино-горілчаний відділ нашого маленького магазинчика. Я був в роздумах про Кохану, дім, Білу Королеву та холодне пиво в моїх руках… Дівчинка вже розповідала, замовляла, купувала… цигарки Chesterfield…сірі… цигарки Glamour… блакитні… Я подумав, що маленьке дитя Glamourу виконує волю дорослих. Продавець сказав суму… Дівчинка, обдумавши, купила ще упаковку жувальної гумки (без цукру), розрахувалась та пішла. Я з продавцем перекинулись вітаннями. Розрахувавшись за пиво, яке вже почало нагріватись та незадоволено шипіти, теж пішов до виходу. Переді мною вийшла дівчинка з Glamourом.
Я завмер, біля скляних дверей, і не міг поворухнуться… Glamourну дівчинку чекали три її подружки, серед яких Glamourна була найстаршою. Найменшу, якій було не більше 7 років, дівчатка взяли за руку та разом пішли… При цьому, розділивши сигарети та жуйку між собою, більше порівну ніж по-братськи. А Glamourне дитя так майстерно сховала пачку з цигарками в задню кишеню своїх штанців, що я зрозумів – «дорослі тут відпочивають»…
Я лише стояв, дивився…забув про Кохану, дім… про все … і думав: «Що таке Glamour? Це коли діти хочуть більш за все стати дорослими? І задля цього не знаходять найкращих способів, як брати для себе все найгірше, що можна запозичити у нас? Кому потрібен такий Glamour?»
А ми ж всі Glamourні!..
м. Рівне, 08.08.2008
