Чаша любові
Кожному дана повна Чаша Любові. Вона призначена не нам, ми цією Любов’ю ділимося з нашою другою половинкою. Ми спустошуємо свою Чашу, даруючи Любов. Але наша Чаша наповнюється, коли дарують Любов нам. В цьому й полягає суть справжньої Любові - самопожертва двох не дає опустіти жодній з Чаш. Саме від нас залежить чи донесемо ми цю Чашу повною до кінця свого життя.
Моя Чаша майже пуста. Вона довго виливалась та наповнювалася з одного Джерела. Раптово Джерело висохло, перетворилось на Пустелю і спрагла потріскана земля почала несамовито спустошувати мою Чашу – Любов витікала безповоротно. Я гинув, порятунком була лише втеча з Пустелі. Я залишив Пустелю і залишився самотнім. Любов в Чаші ще є, але там її самі краплі. Поповнити свою Чашу я не маю де, тому не маю чим ділитись. Вибачте.
Бережіть Свою Любов, не Ту, якою ділитесь, а Ту, яку отримуєте – Чаша ніколи не опустіє, Любов буде литися через вінця!
м. Рівне, 08/06/2011 - 11.16