У полоні думок
з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»
Вночі не спала, важкі думки переплітала і з не розплутаним клубком у ранок завітала…
Весняний вітер у відчинено вікно приніс ледь чутне шепотіння оголених і холодом замучених тополь - так захотілося зігріти все довкілля теплом своїх долонь!
Одна лиш думка тішила мене: коли настане знову надвечір’я, я знаю, що побачу в небі знов сузір’я, окрилена п’янкими чарами, я потанцюю вкупі із легкими хмарами…
Настала ніч і я чомусь відразу засмутилася, знов на засніжене довкілля задивилася, так сильно заболіло раптом в грудях, я зрозуміла, що найближчим часом тепла не буде…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,