Заримовані нотатки
з рубрики / циклу «Ессе та нариси»
Мої думки завжди прості й прозорі – хтось бачить непроглядну ніч, а хтось – яскраві зорі…
Римую складно й залюбки – тому й не помічаю, як зникають астрономічні дні й роки…
Ще напівсонний світ дрімає в гущині, а вже проміння сонця танцює у гіллі - заквітчана весна-примара у дім мій завітала уві сні…
З роками загубились друзі в хаосі життя – невже у цьому винна тільки я? Буває зовсім випадково перетинаються шляхи, відразу видно, як змінили нас роки - в тенетах міста заблукали наші душі, як равлики сховались у комфортні мушлі…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,