27.10.2021 07:45
for all
7 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Йорг Вікрам

Дорожня книжечка

шванк - 55

55.


ЯК ДВА ЗЛОДІЇ ВИЛІКУВАЛИ ПОПА ВІД ПОДАГРИ.


Два злодія крали довгий час разом і завжди ділили здобич порівну, не чинячи один одному жодної образи.

Одного разу прийшли вони в маленьке містечко, де їм не повезло. От вони і вирішили навідатися в одне село і зайнятися своїм ремеслом, щоб поправити свої справи.

Вони озирнулися навколо, і один з них побачив цілу купу горіхів біля одного з будинків, от він і уподобав його для свого нічного візиту.

Другий знайшов вівчарню, де вівці і барани були особливо жирні, і нашому злодюжці так і кортіло вкрасти хоча б одну; вранці вони мали намір продати горіхи і барана в містечку.

Діло стало за місцем, де можна було б сховати вкрадене вночі. Нарешті вони вибрали для цього гробницю, або склеп; там повинен був чекати другого той, хто прийде зі здобиччю першим.

А в селі жив дуже багатий піп, який якраз тоді лежав у важкій подагрі, і були у нього два сильних молодих прислужника, які доглядали за ним і переносили його туди-сюди.

Коли стемніло, обидва злодії пішли кожен своєю дорогою. Крадій з горіхами упорався першим і притяг в гробницю повний мішок. Вже і не знаю, що заважало другому, але він ніяк не міг попасти у вівчарню. Його напарник сидів на кістках мертвих, гриз горіхи і, від нічого робити розкидав шкаралупи з горіхів по склепу.

Сталось так, що у попа серед ночі погасла свічка. Піп розсердився на своїх прислужників, які поснули, не потрудившись запалити лампу.

Коли їм не вдалося викресати вогню, піп велів одному з них сходити до гробниці і там розжитися вогнем. Хлопчина був легкий на ногу, добіг до склепу і, коли спускався по східцях, почув, як злодій гризе горіхи, розкидаючи шкаралупи, від чого служка оторопів з жаху. Він прожогом кинувся до дому, так і не діставши вогню.

Піп рвав і метав, але, коли прислужник розповів йому в чому справа, піп відправив з ним другого прислужника. Наблизившись, вони обидва почули, що робить злодій на кістках, і обидва ледве добігли до дому.

Вогню вони так і не принесли, і піп був у нестямі; він велів своїм служителям покласти на носилки гарні м’які подушки і віднести до гробниці його самого.

Прислужники виконали наказ, вони донесли його до гробниці. Злодій, який сидів на кістках, вирішив, що прийшов його напарник з бараном, і подав голос із гробниці: «Давай! Давай! Я допоможу тобі!» Прислужники подумали, що це диявол, кинули попа – і давай бог ноги.

Думаючи, що його товариш притяг барана, злодій засовався на мертвих кістках і напівголоса спитав: «Він жирний?» Піп так налякався, що забув про свою подагру і утікав як навіжений; злодій кинувся за ним, думаючи, що його товариш не хоче ділитися, і закричав: «А де моя частка?» - «Ні, нечистий дух, - відгукнувся священик, - ти нічого не отримаєш!» - «А ти не получиш горіхів». Тоді піп сказав: «Я готовий відмовитись від горіхів на вічні віки».

Вранці він зібрав селян і роздав їм усі горіхи, якими брав церковну десятину, і подагра у нього пройшла.


Вільний переклад КАЛІСТРАТА.



м.Бургхейм, Німеччина, 1555 рік

Публікації: Каллистрат

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.10.2021 18:27  Каранда Галина => © 

прикольно))) Головне - подіяло! 

 27.10.2021 14:23  © ... => Анатолій Костенюк 

Та то так ! ))) Дякую за прочитання! 

 27.10.2021 13:58  Анатолій Костенюк => © 

Хоча історія і давня,
дієвий спосіб лікування!)))