Зевс, Асклепій і Геракл
розмови богів з рубрики / циклу «РОЗМОВИ БОГІВ»
ЗЕВС. Асклепій, Геракл, перестаньте сперечатися один з одним, як люди! Це неприпустимо і непристойно на банкеті богів.
ГЕРАКЛ. Зевс, невже ти дозволиш цьому знахарю лежати вище мене?
АСКЛЕПІЙ. Клянусь Зевсом, так і повинно бути: я цього заслуговую більше за тебе.
ГЕРАКЛ. Чим же, ти, уражений блискавкою? Чи не тим бува, що Зевс убив тебе за те, що ти зробив недозволене, і що тільки з жалості тобі дали тепер безсмертя?
АСКЛЕПІЙ. Ти, Геракл, здається, вже забув, як сам горів на Еті*, інакше б ти не дорікав мене вогнем.
ГЕРАКЛ. Так, але моє життя в усякому випадку не схоже на твоє. Я - син Зевса, я зробив стільки подвигів, звільняючи світ від чудовиськ, борючись з дикими звірами і караючи злочинних людей! А ти що? Знахар і бродяга! Може бути, що ти і зможеш допомогти хворому якими-небудь своїми ліками, але звершити подвиг, достойний мужа, - цим ти не можеш похвалитися.
АСКЛЕПІЙ. Ти не говориш про те, як я тебе вилікував, зовсім ще недавно, коли ти прибув до нас наполовину засмажений, з тілом, обпаленим спочатку злощасним хітоном, а потім і вогнем. Якби, навіть, не говорити ні про що інше, то з мене достатньо вже того, що я не був рабом, як ти, не чесав шерсті в Лідії, одягнений у жіноче вбрання, і Омфала не била мене золотою сандалією; я при нападі божевілля не вбивав ні дітей, ні дружини.
ГЕРАКЛ. Якщо ти не перестанеш мене ображати, я тобі зараз покажу, що твоє безсмертя тобі ніскілечки не допоможе: схоплю тебе і скину з неба головою вниз, так що навіть сам Пеан не зможе зібрати твій розбитий череп.
ЗЕВС. Доволі, чуєте ви! Не заважайте нашому зібранню, а не то я вас обох вижену з банкету; одначе, Геракл: пристойність вимагає, щоби Асклепій лежав вище тебе – він же помер раніше.
Примітка: …як сам горів на Еті*…- згідно міфу, кентавр Несс, ранений Гераклом в покарання за зухвалий дотик до жінки героя Деяніри, дав їй плащ, просякнутий своєю кров’ю, який причиняв смертельні муки, тому хто його одягав. Деяніра, не знаючи цього і повіривши твердженню Несса, що буцімто плащ має властивість любовного талісману, послала його Гераклу, щоби повернути до себе увагу останнього. Надівши плащ, Геракл став відчувати страшні муки і, не маючи спасіння від них, наказав спалити себе на горі Ета.
- на заставці - римська статуя бога Асклепія, з грецького оригіналу II ст. н.е.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.
