30.12.2021 19:25
18+
18 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лужецька Олеся Богданівна

Ти просто благослови мене, мамо!

Ти просто благослови мене, мамо! Із серії новел "Жіночі історії"
Українська Жінка - це сила нації. Чуттєвісь, природність, багатогранність, сміливість, масштаб. Проте виховання минулого століття наклало відбиток посередності, нездатності, неспроможності, зневіри в себе. Як перероджуєтьсяч планета, так поновій народжується Жіноча душа. Вона проходить різні випробування і кожна свої.

Червона сукня, прозорі панчохи і туфельки на підборах. 

По-дитячому щасливі очі і щедрі на оплески долоні. 

Під куполом літають гімнасти, виблискують костюми і посмішки. 

Таня не стримує свого захвату. 

Сьогодні вона глядач. На арені циркові артисти. 

 

     

  • Таню, куди ти їдеш? Ти хоч знаєш, що тебе очікує?
  •  

  • Не хвилюйся, мамо, щось вигадаю, - стримано посміхається Таня у відповідь. - Ти мене знаєш.
  •  

  • Знаю. Тому і закликаю до твоєї мудрості. Як ти там будеш? Далекий Схід - це тобі не робота в офісі, - хвилювалася мама, яка прийшла проводжати дочку на літак.
  •  

  • Знаєш, я декілька разів себе запитувала: "Коли відступлю, чи буду себе поважати?" - Таня зупинилась і пильно подивилась матері в очі, підійшла і присіла перед нею навколішки. - Ти просто благослови мене, мамо. Я все вирішила, я їду. З твоєю підтримкою мені буде спокійніше.
  •  

  • Але ж я хвилююся, - мама провела рукою по Тетяниному волосся.
  •  

  • Я повідомлю, як прилечу. У мене все вийде.
  •  

 

На цих словах Таня піднялася і продовжила пакувати речі. Вона теж хвилювалася, але не хотіла подавати виду. 

 

Ще тиждень тому вона ходила на роботу з 8.00 до 17.00, на прохідній заводу жартувала з черговим. Перед цим відпрацювала кампанію у виборчому штабі кандидата у мери Херсону, милувалася морем, а сьогодні летить у Южно-Сахалінськ. Суворий край, короткий день і жодного знайомого обличчя. 

Що її чекає? 

 

У перший день довелося відмовитись від офісного одягу і взуття. Кросівки зайняли лідируючу позицію в гардеробі. 

В адміністратора цирку ноги і язик - головні інструменти. 

Завдання налагодити рекламу, реалізувати квитки, акції, пропозиції, знайти промоутерів - завирувало. 

 

Вистава як окремий проект. 

Є ціль, є задачі. І є ти. 

Одна. 

У чужому місті, де покладаєшся тільки на себе. Де тільки ти приймаєш рішення, що застосувати, вигадати, як привернути увагу глядача, щоб був анашлаг. 

 

     

  • А що як ризикнути? І зробити акцію два квитки по ціні одного.
  •  

 

І вона ризикувала. 

 

Дні перед виставою особливо напружені. Сумніви і хвилювання: 

     

  • Раптом не спрацює.
  •  

 

Люди йдуть в останній день. Наплив, в касі черга. Аншлаг! Так! Тепер можна і перевдягнутись. Справилась. 

 

І вже пізно ввечері: 

     

  • Мамо, ти уявляєш, у мене вийшло. На тиждень уперед розкуплені квитки. Моя акція спрацювала, - захоплююче в трубку щебетала Тетяна.
  •  

  • Радію з тобою, моя дівчинко. І все ж таки, можеш мені відповісти, чому ти туди поїхала? Мала насиджене місце, стабільну зарплату.
  •  

  • Знаєш, за цей місяць я пізнала себе більше, ніж за всі попередні роки, коли чула: " Сиди тихо, будь скромніше". Я навчилася брати відповідальність за результат, ризикувати. Я навчилась довіряти собі і бути із собою у злагоді. Я так довго жила в омані чужих думок і обмежень. Тепер я знаю, як це класно, коли ти сама приймаєш рішення. Дякую тобі, мамо, за благословення.
  •  

  • Добре, що у тебе все вийшло. Ти усе життя так збираєшся прожити?
  •  

  • Я не знаю, що буде з усім життям. Я знаю, що сьогодні - я щаслива. Це мій вибір, і я його зробила.
  •  

 

Вони попрощались. Мама залишилась стурбованою долею дочки, а Таня - щасливою. 

Вона не стала знімати червону сукню, одягнула теплі білі шкарпетки, заварила ароматного чаю, умостилась на широке підвіконня і святкувала успіх. 

Нічні ліхтарі підморгували їй золотими очима, освітлюючи шлях її щастю. 



Київ, 21.12.2020

Публікації: Лужецька Олеся Богданівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.01.2022 17:35  © ... => Каранда Галина 

Дякую за коментар. Про нинішні часи. Цій історії рік. В основі Жіночих історій, реальні історії реалних жінок.

 30.12.2021 20:56  Каранда Галина => © 

Все б чудово...
Та мене напрягло, що дівчина з Херсону їде в російське місто реалізовуватися... це про які роки мова?