01.01.2022 12:11
для всіх
150
    
  - | -  
 © Лужецька Олеся Богданівна

Благословення

Благословення
На світлині сображена метафорична карта з колоди Алли Задніпровської. Авторка ілюстрації Katy Dudnik
Цей вірш народився в останній день 2021 року. Як відгук на картинку і бажання говорити голосно

Витираю стирачкою страхи голодомору. 

Затираю нестатки, бідність, крихти і здавлений голос. 

Відкриваю шляхи для людей, націй, для себе. 

Піднімаю євреїв з підвалів та українців - дивіться в небо. 

 

Затираю життя другорядне - ми нація вільна! 

Нам ламали хребти, але ми відродили коріння. 

У старого пенька нема шансів довго прожити,  

Але паросток з нього росте, він уміє себе любити. 

 

Затираю страхи, що покарана буду на горло. 

Відкриваю для пісні шляхи, щоб лунав на весь світ наш голос. 

Випускаю із серця звук - колисатиму всю планету. 

В себе вдома я вільно живу. І не йду до сусідів за медом. 

 

Мед гіркий з рук, що хочуть наживи. 

Не діждати тоді свого щастя. Волосся сиве 

Покриває хлопців чуби і складає дітей в домовини. 

Не мовчи. Кричи. Говори. Будь собою і будь щаслива. 

 

Витираю стирачкою глум і зневагу з жінки! 

Саме час взяти серп і зробити терпінню обжинки. 

Не терпи на собі - ні наруги, ні сварок, ні втоми. 

Відчувай, промовляй: "Я у себе вдома!" 

 

Не тікай за кордон! Так, сьогодні не просто. 

Ми ідемо повільно, росте деревце щороку. 

Щоб життя наше кожного дня мінялось,  

Вір, що ти є частинка дива, а не прорізь свинячого сала. 

 

Україна - це пісня, душа. Це Карпати і ненька. 

Україна - це голос, серпанок, кіно і бабусі варення. 

Україна - це дерево, що поливати радістю треба. 

Україна - це кожен із нас. Ми вже маємо благословення. 

31.12.2021 



Українка, 31.12.2021 - 7.30

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!