Благословення
На світлині сображена метафорична карта з колоди Алли Задніпровської. Авторка ілюстрації Katy Dudnik
Витираю стирачкою страхи голодомору.
Затираю нестатки, бідність, крихти і здавлений голос.
Відкриваю шляхи для людей, націй, для себе.
Піднімаю євреїв з підвалів та українців - дивіться в небо.
Затираю життя другорядне - ми нація вільна!
Нам ламали хребти, але ми відродили коріння.
У старого пенька нема шансів довго прожити,
Але паросток з нього росте, він уміє себе любити.
Затираю страхи, що покарана буду на горло.
Відкриваю для пісні шляхи, щоб лунав на весь світ наш голос.
Випускаю із серця звук - колисатиму всю планету.
В себе вдома я вільно живу. І не йду до сусідів за медом.
Мед гіркий з рук, що хочуть наживи.
Не діждати тоді свого щастя. Волосся сиве
Покриває хлопців чуби і складає дітей в домовини.
Не мовчи. Кричи. Говори. Будь собою і будь щаслива.
Витираю стирачкою глум і зневагу з жінки!
Саме час взяти серп і зробити терпінню обжинки.
Не терпи на собі - ні наруги, ні сварок, ні втоми.
Відчувай, промовляй: "Я у себе вдома!"
Не тікай за кордон! Так, сьогодні не просто.
Ми ідемо повільно, росте деревце щороку.
Щоб життя наше кожного дня мінялось,
Вір, що ти є частинка дива, а не прорізь свинячого сала.
Україна - це пісня, душа. Це Карпати і ненька.
Україна - це голос, серпанок, кіно і бабусі варення.
Україна - це дерево, що поливати радістю треба.
Україна - це кожен із нас. Ми вже маємо благословення.
31.12.2021
Українка, 31.12.2021 - 7.30