30.12.2021 19:25
для всіх
144
    
  3 | 3  
 © Лужецька Олеся Богданівна

Флюгер

Флюгер
Флюгер. Про нього давно всі забули. Півник зі стріхи вже не кукурікає, щоб сповістити про напад ворога, є інші способи звязку. Проте він не пішов у забуття. Переродився. Став окрасою будинку. У ньому стиль і характер. Коли флюгер зміг відродитися, що вже казати про людей.

Я невидима тінь. Я - Мара. 

Прозора. Німа. 

Люди проходять крізь мене. 

В живому світі мене нема. 

 

Хитаюсь на вітрі. 

Верчуся - рік, два, життя. 

Руки є, ноги є,  

Але справді жива - лише голова. 

Флюгерова голова. 

 

Дістану із серця слова. 

Мотає, мотає життя. 

До блювотиння, паморочення. 

До забуття. 

 

Але флюгер, то не біда. 

Він про напрям, куди і там. 

Моряку Він показує шлях,  

Де Вітрила розправить моряк. 

 

Флюгер скаже звідки дують вітри. 

Не промовчить, коли з пітьми 

Буревій, ураган злетить. 

Збереже і життя, і мить. 

 

Флюгер, здається, річ непотрібна. 

Його очі не бачать, він далеко, невидно. 

Проте флюгер цього в житті не боїться. 

Він діждеться того, кому точно згодиться. 

03.12.2021 



03.12.2021

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.01.2022 15:22  Душа => © 

Дуже цікавий вірш!!! Ніби вітер, воля, ніби сама Душа...
Щасливого Нового року!!!

 30.12.2021 20:51  Каранда Галина => © 

Не знаю. Точно не флюгер))
Десь вичитала, що моє ім`я в якійсь інтерпретації означає "тиша, морська гладінь". А якось мені присвятили вірш, де я була річка. Тож щось таке приблизно)))
Приємно, коли приходять нові талановиті автори і відразу розуміють, яка кнопочка на сайті для чого призначена)))