І ЖАРТОМА І ВСЕРЙОЗ
оповідки 81 - 83
81.
І слонів, яких ще звуть елефантами, можна приручити. Для цього ловці риють глибоку яму неподалік від людського житла, слони провалюються в цю яму і не можуть звідтіля вибратися. До слона, що упав у яму, підходить ловець і починає дуже боляче лупцювати його довгою палкою. Потім з’являється другий ловець, на очах у слона лупить і проганяє першого і визволяє велику тварину із ями. І слон в подяку за звільнення слідує за своїм визволителем, як собака. У давній книзі читаємо про те, як святий Макарій заслужив подяку левиці, вилікувавши її левенят від сліпоти. Після цього вона почала приносити йому хутро і шкури всіх убитих нею тварин. Не так багато у мене паперу, щоб написати на ньому всі приклади подяки, а втім, і невдячності левів та інших звірів.
82.
Якийсь священик, дуже чепурний пан, йшов своєю дорогою і зустрівся з шахраєм. Шахрай цей був до того ж надзвичайно погано одягнений. Прийшли вони удвох на заїжджий двір і вирішили повечеряти. Священика, звісно, посадили за хазяйський стіл, а шахрая – в куток, з усяким збродом. Хазяйка подала священику найкращі наїдки і слідкувала за тим, щоб його тарілка не лишалася пустою, - накладала йому в неї і накладала. А на шахрая усім було, звісно ж, наплювати. Коли прийшов час лягати спати, їм постелили в одній кімнаті, тому що вони як-не-як, а прийшли разом. Рано - вранці священик піднявся і, ні з ким не попрощавшись, пішов. А як тільки він вийшов з кімнати, шахрай зіскочив, підбіг до його ліжка, відкинув ковдру, напустив калюжу, зробив кучу, закрив все це ковдрою і улігся спати до себе в ліжко. Розвиднилось, настав день і хазяйка спитала у служанки: «А що, постояльці не вставали?» Та відповіла: «Пан священик вже давно пішов, а той, другий, погано одягнений, наче ще не вставав». Хазяйка сказала: «Він вчора здорово напився, треба було б подивитись, чи не сталося з ним чого-небудь?» Пішла до кімнати постояльців, відкрила вікно, почала оправляти ліжко священика, та як закричить! Та як завищить: «Господи, боже мій звідкіля тут стільки лайна?» Шахрай зробив вигляд, що тільки проснувся, підняв голову і спитав: «В чому справа?» Хазяйка у відповідь: «Нечуване діло! Священики наклав повну постіль!» А шахрай і говорить; « Що ж тут нечуване? Ти йому вчора все накладала і накладала, от він тебе віддячив в той же самий спосіб».
83.
У одного государя було троє синів, і він ніяк не міг вирішити, кого ж із них назначити наслідником престолу. І покликав він їх до себе і почав говорити про птахів, щоб на цьому прикладі вияснити, хто з них і до чого схильний. І сказав наступне: «Ось, мої милі сини, взяти, наприклад, птахів. По-перше, орел – цар і пан над іншими пернатими. По-друге, соколи, яструби, шуліки і тому подібне. І по - третє, голуби, горобці, сороки, галки і інше. І якщо станеться вам перетворитися на птахів, то яким птахом вам би захотілося стати?» Старший син сказав: «Я би став орлом, щоб усі птахи були у моїй владі та підпорядкуванні». І середній син сказав: «Я би став соколом, щоб благородні пани саджали мене на руку і раділи моїй сміливості та вправності». А молодший син сказав: «Мені хотілось би стати одним із тих птахів, що літають зграями. Тоді б у мене було багато друзів і завжди б знайшлося у кого спитати доброї поради».
От його-то і оголосив государ наслідником престолу, тому що бажання вислухати добру пораду – для монарха найголовніше.
ПІСЛЯМОВА.
От і закінчились веселі шванки-оповідки босоногого францисканця Іоганеса Паулі і було б доречним сказати пару слів:
- по-перше: перекладач, тобто КАЛЛІСТРАТ, дякує всіх читачів за увагу до веселого автора, а також за терпіння при читанні, за розуміння тогочасних подій та і всього іншого, що тоді відбувалося;
- по-друге: вільний перекладач має надію, що в майбутньому, хто-небудь із професійних майстрів перекладу візьме та й перекладе тексти Паулі з усім натхненням до його творів, бо, зараз, ну, так вже сталося, маємо те що маємо. ))) Дякую!
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
м. Ельзас, 1522 року
