Протесілай, Плутон і Персефона
діалоги в підземному царстві
ПРОТЕСІЛАЙ. Володар і цар, Зевс наш підземний, і ти, дочко Деметри, не відкидайте прохання закоханої людини!
ПЛУТОН. Про що ж ти просиш? І хто ти такий?
ПРОТЕСІЛАЙ. Я – Протесілай, син Іфікла із Філаки; брав участь у поході ахейців під Трою і першим з усіх загинув. Я прошу вас відпустити мене і дозволити мені ожити на короткий час.
ПЛУТОН. Таке бажання властиве усім мертвим; тільки нікому це не дається.
ПРОТЕСІЛАЙ. Я не в життя закоханий, Аїдоней, а в дружину мою. Тільки, що одружившись з нею, я залишив її одну в опочивальні і поплив в похід, і ось при висадці загинув, нещасливий, від руки Гектора. Любов до неї надзвичайно мучить мене, володарю. Я хочу хоча б на одну мить побачитися з нею, і потім повернусь сюди.
ПЛУТОН. Хіба ти, Протесілай, не пив воду із Лети?
ПРОТЕСІЛАЙ. Пив, володарю; але моя любов надзвичайно сильна.
ПЛУТОН. Почекай трохи: вона сама прийде сюди, і тобі більше ні для чого буде ходити на землю.
ПРОТЕСІЛАЙ. Я не можу чекати, Плутон; адже ти сам був закоханий і знаєш, що таке любов.
ПЛУТОН. Яка користь буде тобі, якщо ти на один день оживеш, а потім знову почнеться теж саме страждання?
ПРОТЕСІЛАЙ. Я маю надію переконати її піти разом зі мною: таким чином, у тебе скоро буде два мерця замість одного.
ПЛУТОН. Такі речі не дозволені, і ніколи такого не бувало.
ПРОТЕСІЛАЙ. Я тобі нагадаю, Плутон: Орфею ви з тієї ж причини віддали Евридіку і відпустили мою родичку Алкестіду з милості до Геракла.
ПЛУТОН. І ти хочеш в такому вигляді, з голим потворним черепом, з’явитися до твоєї красуні – жони? Як же вона тебе прийме? Адже вона навіть не пізнає тебе. Я впевнений, що вона злякається і втече, і ти лише даремно пройдеш такий довгий шлях.
ПЕРСЕФОНА. Можна і проти цього знайти засіб, мій чоловік: накажи Гермесу, як тільки Протесілай вийде у світ, торкнутися його жезлом і зробити його знову красивим юнаком. Яким він і пішов із подружньої опочивальні.
ПЛУТОН. Якщо і Персефона цього бажає, тоді виведи його у світ, Гермесе, і зроби його знову молодим чоловіком. А ти не забудь, що я відпустив тебе тільки на один день.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.