Сага про Гіслі
частина XIIIУбивство Вестейна
І ось що сталося у Пагорбі. Дві ночі поспіль Гіслі турбують погані сни, і люди питають, що йому снилося. Він не хоче розповідати про сни. Ось настає третя ніч, і люди розходяться спати. І коли всі давно вже спали, на будинок налетів такий вихор, що з одного боку зірвало дах. А услід за цим з неба пішов такий ливень, що ніхто і згадати не може чогось подібного. Стеля почала протікати, як того й треба чекати, коли пошкоджений дах. Гіслі швидко скочив і гукає своїх людей допомогти ділу. Був у Гіслі один раб на ймення Торд, з прізвиськом Боягузливий. Він був великого зросту, майже як Гіслі. Раб цей залишився вдома, а Гіслі і з ним майже всі його люди побігли на сінокіс, щоб прибрати сіно. Вестейн хотів було бігти з ними, але Гіслі заборонив йому це. І коли зі стелі почало сильно лити, брат з сестрою відсовують свої ліжка і ставлять їх вздовж покою. А всі, окрім них двох, вже побігли з дому.
Так от незадовго до ранку хтось нечутно заходить і йде туди, де лежить Вестейн. Той в цей час спав. Але, перш ніж він що-небудь помітив йому в груди встромився спис, проткнувши його наскрізь. І, відчувши удар, Вестейн сказав так:
- Прямо в серце.
І той чоловік зразу ж пішов, а Вестейн спробував було встати і, і встаючи, упав біля лавки мертвий. Прокинулась Ауд, і кличе Торда, і просить його вийняти списа із рани. Тоді вважалося, що мститися належало тому, хто дістане клинок із рани, і якщо убивця залишив зброю у рані, це називалось таємне умертвіння, а не вбивство. Торд так боявся мерців, що він не наважився навіть підійти. Тут зайшов Гіслі, і побачив, що сталося, і сказав Торду, що не треба нічого робити. Він сам витяг списа із рани, і нікому не показавши кинув його весь закривавлений у скриню і сів на лаву. Потім він звелів обрядити тіло Вестейна за звичаєм того часу. Гіслі, та і всі інші горювали за Вестейном.
Гіслі сказав своїй вихованці Гудрід:
- Сходи до Морського Житла і розізнай, що там у них робиться. Я тебе посилаю тому, що дуже тобі довіряю в цьому ділі, як і в усякому іншому. Дивись же зумій розказати мені, що у них там робиться.
Вона йде до Морського Житла. Там всі на ногах і озброєні, і обидва Торгріма, і Торкель. І коли вона увійшла, вони не зразу з нею привітались, тому що там мало хто хотів розмовляти. Все ж Торгрім питає її, що нового. Вона розповіла про смерть Вестейна, чи, вірніше, про його вбивство. Торкель відповідає:
- Ще зовсім недавно ми б і справді вважали це за новину.
- Помер чоловік, - говорить Торгрім, - якому ми всі зобов’язані виказати повагу, і треба поховати його в найкращий спосіб і насипати над ним курган. І насправді сказати, це велика утрата. Можеш передати Гіслі, що ми сьогодні приїдемо до нього.
Вона йде додому і розповідає Гіслі, що Торгрім сидів весь в обладунках, у шоломі і з мечем. Торгрім Ніс тримав в руках сокиру, а Торкель витяг на п’ядь свого меча.
- Там всі на ногах і багато хто озброєний.
- Цього і слід було очікувати, - говорить Гіслі.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.