Сага про Гіслі
частина XIVПоховання Вестейна
Ось Гіслі готується зі своїми людьми до поховання Вестейна в тій піщаній гряді, що розташована вздовж очеретяного озерця під самим Морським Житлом. І коли Гіслі приступив до поховання, туди під’їжджає Торгрім і з ним багато людей. Коли вони завершили обряд над тілом Вестейна за тодішнім звичаєм, Торгрім підійшов до Гіслі і сказав:
- Є звичай обувати покійного в черевики Хель, (19) щоб він увійшов у них до Вальгалли. (20) Я зроблю це для Вестейна.. – І, закінчивши з цим, він сказав: - Я не вмію зав’язувати черевики Хель, якщо ці розв’яжуться.
Потім вони сідають на кургані і бесідують і знаходять малоймовірним, щоби хто-небудь знав злочинця. Торкель спитав у Гіслі:
- Як Ауд сприймає смерть брата? Чи багато плаче?
- Ти, мабуть, думаєш, що тобі це відомо, - говорить Гіслі. – Вона тримається добре, хоча їй і важко. Бачив я сон, - продовжує Гіслі, - позаминулої ночі і минулої ночі знову. Я не скажу за цими снами, хто вбивця, хоча вони і схиляються до цього. Снилося мені в першу ніч, начебто із одного двору виповзла гадюка і насмерть ужалила Вестейна. А наступної ночі мені приснилося, що з того ж таки двору вискочив вовк і насмерть загриз Вестейна. Я до цього дня не розказував про ці сни, тому що думав, що тоді вони не збудуться. І він сказав вісу:
- Бажав я, о ніж оголивший (21)
спокійного сну Вестейну,
думав обійде мене
жахливий той сон вчорашній,
коли ми сиділи з другом
у домі за чашею меду
черпаючи радість хмільну
і зустрічі з третім ніяк не шукали.
Тоді спитав Торкель:
- А як Ауд сприймає смерть брата? Чи багато плаче?
- Щось часто ти про це питаєш, родичу! – говорить Гіслі, - Одначе здолала тебе цікавість.
І Гіслі сказав вісу:
- Липа льону під покровом,
покірна, сховає горе,
ливень ланіт пролити
лише вночі насміляться очі
Сіви персти золоті
осушать росу повік,
але розум її в сум’ятті
від утрати милого брата. (22)
І ще він сказав так:
- На груди охоплені смутком
Фріггі перини змія
сліз гарячих гроза
з лісу очей пролилася;
сипле купи горіхів
горішник очей безутішних,
Скьогуль золота смуток
ласка лиш стримає скальда. (23)
Потім брати разом ідуть додому. Тоді сказав Торкель:
- Так, це велика подія! І, мабуть, для тебе вона ще гірша чим для нас. Але все ж кожен сам собі товариш. Я би хотів, щоб ти не дуже горював, щоб не викликати серед людей підозру. Хотів би я також, щоб ми влаштували у тебе ігри і щоб у нас налагодились найкращі стосунки, як то бувало.
- Непогано сказано, - говорить Гіслі. – Я готовий згодитись. Але з одною умовою: якщо станеться в твоєму житті подія, настільки ж важлива для тебе, як для мене ця подія, обіцяй поводити себе таким же чином, як ти зараз мене просиш.
Торкель згоджується. Потім вони йдуть додому і справляють тризну по Вестейну. І після цього розходяться по домівках, і знову все спокійно.
Примітки:
19)… Хель…- підземне царство мертвих і жінка – велетень володарка цього царства. Звичай обувати покійного в черевики Хель більше ніде не згадується.
20)…Вальгалла… - помешкання Одіна.
21)… ніж оголивший…- воїн, в даному випадку – Торкель.
22)… Липа льону…- жінка, в даному випадку – Ауд; ливень ланіт – сльози; Сіва золота – жінка (Сів, Сіва – ім’я богині)
23)… Фріггі перини змія…- жінка (перина змія – золото, Фрігга – ім’я богині); Скьогуль золота…- теж саме (Скьогуль – ім’я валькірії)
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.