27.11.2023 21:11
лише 18+
20
    
  - | -  
 © Ісландські саги

Сага про Гіслі

частина XIII

Убивство Вестейна

 


І ось що сталося у Пагорбі. Дві ночі поспіль Гіслі турбують погані сни, і люди питають, що йому снилося. Він не хоче розповідати про сни. Ось настає третя ніч, і люди розходяться спати. І коли всі давно вже спали, на будинок налетів такий вихор, що з одного боку зірвало дах. А услід за цим з неба пішов такий ливень, що ніхто і згадати не може чогось подібного. Стеля почала протікати, як того й треба чекати, коли пошкоджений дах. Гіслі швидко скочив і гукає своїх людей допомогти ділу. Був у Гіслі один раб на ймення Торд, з прізвиськом Боягузливий. Він був великого зросту, майже як Гіслі. Раб цей залишився вдома, а Гіслі і з ним майже всі його люди побігли на сінокіс, щоб прибрати сіно. Вестейн хотів було бігти з ними, але Гіслі заборонив йому це. І коли зі стелі почало сильно лити, брат з сестрою відсовують свої ліжка і ставлять їх вздовж покою. А всі, окрім них двох, вже побігли з дому.


Так от незадовго до ранку хтось нечутно заходить і йде туди, де лежить Вестейн. Той в цей час спав. Але, перш ніж він що-небудь помітив йому в груди встромився спис, проткнувши його наскрізь. І, відчувши удар, Вестейн сказав так:

- Прямо в серце.


І той чоловік зразу ж пішов, а Вестейн спробував було встати і, і встаючи, упав біля лавки мертвий. Прокинулась Ауд, і кличе Торда, і просить його вийняти списа із рани. Тоді вважалося, що мститися належало тому, хто дістане клинок із рани, і якщо убивця залишив зброю у рані, це називалось таємне умертвіння, а не вбивство. Торд так боявся мерців, що він не наважився навіть підійти. Тут зайшов Гіслі, і побачив, що сталося, і сказав Торду, що не треба нічого робити. Він сам витяг списа із рани, і нікому не показавши кинув його весь закривавлений у скриню і сів на лаву. Потім він звелів обрядити тіло Вестейна за звичаєм того часу. Гіслі, та і всі інші горювали за Вестейном.


Гіслі сказав своїй вихованці Гудрід:

- Сходи до Морського Житла і розізнай, що там у них робиться. Я тебе посилаю тому, що дуже тобі довіряю в цьому ділі, як і в усякому іншому. Дивись же зумій розказати мені, що у них там робиться.

Вона йде до Морського Житла. Там всі на ногах і озброєні, і обидва Торгріма, і Торкель. І коли вона увійшла, вони не зразу з нею привітались, тому що там мало хто хотів розмовляти. Все ж Торгрім питає її, що нового. Вона розповіла про смерть Вестейна, чи, вірніше, про його вбивство. Торкель відповідає:

- Ще зовсім недавно ми б і справді вважали це за новину.

- Помер чоловік, - говорить Торгрім, - якому ми всі зобов’язані виказати повагу, і треба поховати його в найкращий спосіб і насипати над ним курган. І насправді сказати, це велика утрата. Можеш передати Гіслі, що ми сьогодні приїдемо до нього.

Вона йде додому і розповідає Гіслі, що Торгрім сидів весь в обладунках, у шоломі і з мечем. Торгрім Ніс тримав в руках сокиру, а Торкель витяг на п’ядь свого меча.

- Там всі на ногах і багато хто озброєний.

- Цього і слід було очікувати, - говорить Гіслі.


Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.



Ісландія, X ст. н. е.

Каллистрат цікавиться

  • КаллистратМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!