Сага про Гіслі
частина XXXIIIЩе про сни Гіслі
Так минає літо, а Гіслі сидить насторожі у своєму підземеллі, і цього разу він не збирається від’їжджати. Він, думає, що тепер вже ні на що надіятись і пройшли всі ті роки, про які йому був сон. Ось якось влітку Гіслі кидається вночі уві сні. Коли він прокинувся, Ауд спитала, що йому снилося.
Він говорить, що тепер уві сні до нього з’явилася недобра жінка і сказала так:
- Тепер я розстрою все те, про що говорила тобі добра жінка. І я подбаю про те, що тобі не буде користі від того, що вона обіцяла.
Тоді Гіслі сказав вісу:
«Разом вам не жити, -
мовила хазяйка меду, -
бог вас прирік на інше:
радість отрути скуштуйте!
В далеку дорогу пошле
скальда володар людей,
до іншого світу відправить
одного із рідного дому». (49)
- Ще мені снилось, - сказав Гіслі, - що прийшла до мене та жінка і наділа мені на голову кривавий ковпак, а до того засунула мою голову в кров і забризкала мене з ніг до голови, так що я був увесь в крові.
Гіслі сказав вісу:
- Думалось мені, Гна монет
піни мечів зачерпнула,
почав дощик ран
лити воїну на волосся.
Рукою своєю богиня
лави тропи соколиної
скальду скелю шолома
струмками мечів омочила. (50)
І ще він сказав так:
- Снилось мені, Хільд – володарка
хвиль побоїща воїну
на житнє стерня потилиці
червоний ковпак наділа.
Були від крові кривавими
руки у Фрейі мережив.
Але тут мене розбудила
Від сну Нанна льону. (51)
І сни тепер до того долають Гіслі, що він почав боятися темряви і навіть не смів залишатись один. Як тільки закриє очі, з’являється до нього все та ж жінка. Одного разу вночі Гіслі спав особливо неспокійно. Ауд спитала, що йому привиділось.
- Снилось мені, - говорить Гіслі, - що прийшли до нас люди. І це був Ейольв, а з ним багато інших. І ми зійшлися, і я знав, що була у мене з ним битва. Вперед кинувся один із них зі страшним криком, і я нібито розрубав його навпіл. І здалося мені, начебто голова у нього вовча. Тут напали на мені всім гуртом. А в руках у мене був нібито щит, і я довго відбивався.
Тоді Гіслі сказав таку вісу:
- Здавалось мені, що сюди
рано прийшли вороги.
Бивсь я завзято й хоробро,
сили ж були нерівні.
Скальда червона кров
руки твої обагрила.
Я зготував із трупів
вечерю на радість воронам.
І ще він сказав:
Даремно мали надію
недруги зразу ж мене убити,
даремно рубали мечами -
щит захищав моє тіло.
Загибель мені принесли –
числом переваживши скальда,
хоч бився я без зупину.
Без страху я бивсь з ворогами.
І ще він сказав:
- Був я поранений, але раніше
вбив утішителя ворона.
Нагодовані їжею Муніна
були коршаки крові.
Гострий клинок розрубав
стегно у дробителя гривен.
На землю злодія скинувши,
славу герой утвердив. (52)
Ось вже йде до осені літо, а снів у Гіслі не тільки не менше, але, мабуть, і більше. Якось раз Гіслі знову метався вночі уві сні, і Ауд знову спитала, що йому привиділось.
Гіслі сказав вісу:
- Знову все той же сон
сниться мені, Снотра злата
бачив я: ран водоспади
навколо мене падали вниз.
Зброю я обагрив,
відбиваючи ворожі удари.
Тепер чекаю без страху
скорого граду дротиків. (53)
І він сказав ще вісу:
- Бачив я сон: володар
крижини місяця човна
мені закривавив плечі,
о, Гна вогню океану.
Скальд розлучитись засуджений
з життям і своєю жоною,
але покладе смерть межу
рокам негараздів і суму. (54)
І ще він сказав:
- Бачив я сон: володар
полум’я вологи січі
палицею ратної сорочки
тяжко мене поранив.
Обидві руки відрубані
зовсім у Бальдра битви,
шолома основу розрізав
меч до самісіньких пліч. (55)
І він сказав ще вісу:
- Бачив я сон: стояла
Сьовн монет наді мною,
повіки були вологі.
Ньорун каміння благородної,
рани мої обмивала
Хлін пожежі приливів.
Хто сновидіння такого
смисл зрозуміти не зможе! (56)
Примітки:
49)… хазяйка меду… - жінка.
50)… Гна монет… - жінка; піна мечів…- кров; дощик ран… - те ж саме; богиня Лави тропи соколиної… - жінка (соколина тропа – рука, лава руки – золото); скеля шолому…- голова; струмки мечів… - кров.
51)… Хільд володарка Хвиль побоїща… - жінка (хвилі побоїща – кров, Хільд – ім’я валькірії); Фрейя мережив… - те ж саме.
52)… втішителя ворона…- воїна; їжа Муніна – трупи (Мунін – ворон Одіна); коршаки крові… - ворони; дробителя гривен…- воїн.
53)…Снотра злата…- жінка (Снотра – ім’я богині); водоспади ран… - кров; град дротиків… - битва.
54)… володар крижини місяця човна… - воїн (місяць човна – щит, крижина щита – меч); Гна вогню океану – жінка (вогонь океану – золото).
55)… володар полум’я вологи січі…- воїн (волога січі – кров, полум’я крові – меч); палиця ратної сорочки…- меч (ратна сорочка – кольчуга); Бальдр битви…- воїн (Бальдр – ім’я бога); основа шолому…- голова.
56)… Сьовн монет…- жінка (Сьовн – ім’я богині); Ньорун каміння… - жінка (Ньорун – ім’я богині); Хлін пожежі приливів…- жінка (пожежа приливів – золото, Хлін – ім’я богині).
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.