Громадян просять...
з рубрики / циклу «Казки для ДОРОСЛИХ»
В одному місті помітили, що сувора заборона не дуже то й діє. Як і скрізь, закон оголошував: «Красти заборонено», «Громадяни зобов’язані платити податки» і т. д. Але громадяни продовжували красти і ухилятися від уплати податків, щоб не сказати більшого.
Тоді знаменитий психолог вивчив ситуацію і запропонував на розгляд міської влади свій проект. На думку психолога, закони стають неефективними якраз через те, що вони сформульовані в стилі наказу, заборони, погрози. А позитивні результати могли дати тільки гранично ввічливе поводження з громадянами.
Проект було прийнято; закони тепер створювали поети і письменники.
Стаття I. Громадян просять по можливості не брати без дозволу чужих речей, тобто не здійснювати того, що, грубо кажучи, називається крадіжкою.
Стаття II. Громадянам радять без найменшого примусу платити державні податки.
І тому подібне…
Змінили навіть звернення до пасажирів у автобусі: «Якщо вам не буде важким, пройдіть, будь ласка, вперед, щоб звільнити місце громадянам, які теж хотіли би увійти до автобуса!»
Віднині все життя міста будувалось на основі люб’язності та запобігливості. Як і очікував психолог, результат виявився приголомшливим. Думаєте, злочини припинилися? Нічого подібного, їх як і раніше звершували, і у великій кількості, але в такій приємній і культурній формі, що любо-дорого.
Приклад. Озброєні бандити в масках вриваються до банку і вихоплюють пістолети.
- Вельмишановні синьйори, прошу хвилинку уваги, - звучить ніжний, як флейта, голос злодія. – Заради бога, не лякайтесь, вибачте за різкість звернення, у вашому банку відбувається пограбування з надзвичайно дружніми намірами. Не відмовте у люб’язності передати нам гроші з каси.
Ну як не задовольнити таке ввічливе прохання? Касир виконує його негайно і з поклоном.
Наступного ранку газети і телебачення розповсюджують заяву поліції: «Синьйори, що пограбували вчора банк, вас сердечно просять віддатися до рук правосуддя. Якщо вам не буде важко і ви не зв’язані іншими зобов’язаннями, загляньте до квестури рівно о п’ятій годині. Комісар визнає за честь пригостити вас чаєм з тістечками» І, щоб не здатися неввічливими, бандити з’являються в призначений час до квестури і зразу ж ідуть під суд.
- Пане суддя, - говорить адвокат, - я від усього серця прошу вас не карати моїх підзахисних, бо по відношенню до них це було б вкрай нелюб’язно.
Після такої промови у судді рука не підніметься винести звинувачувальний вирок. Він без зайвих розмов виправдовує бандитів і запрошує їх до себе на вечерю.
Мешканці міста дуже задоволені. Кому надумається вкрасти – краде, але як і припускав психолог, ввічливість знімає всі проблеми.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Італія, Рим, XX ст. н. е.