23.05.2014 01:46
Без обмежень
128 views
Rating 5 | 1 users
 © Адам Буткевич

Мертві жити не просять

Ти не маєш право на щастя,

На свій дім, свою сім`ю.

Коли захочу, молись на розп`яття,

Коли захочу, тебе уб`ю.

Я не хочу тебе бачити кращим,

Навіть в рівень собі.

Є моє лише, не наше

Хочу втопити тебе в лайні.

Можеш кликати мене братом,

Я росія, америка, євросоюз.

Та для тебе буду лиш катом,

До смерті катом лишусь.


Таке життя, свого завжди мало,

в кого сили не досить,

швидко в живих не ставало.

Мертві жити не просять.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.05.2014 12:40  Тетяна Ільніцька => © 

сприймається як монолог. цікаві думки і почування! 

Публікації автора Адам Буткевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо